У лютому має відбутися зустріч уповноважених з прав людини України та РФ щодо політв’язнів, - Крикливенко

Про комунікацію омбудсменів України та Росії розповідає керівник Секретаріату Уповноваженої ВР України з прав людини Богдан Крикливенко

Гостi

Богдан Крикливенко

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/02/zvilnit-nashykh-ridnykh-2018-02-14.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/02/zvilnit-nashykh-ridnykh-2018-02-14.mp3
У лютому має відбутися зустріч уповноважених з прав людини України та РФ щодо політв’язнів, - Крикливенко
0:00
/
0:00

Богдан Крикливенко — керівник Секретаріату Уповноваженого ВР України з прав людини. Має три вищі освіти — спеціаліст з правознавства та фінансів, здобув кваліфікацію магістра державного управління. Працював у Міністерстві юстиції України, обіймав керівні посади у підрозділах з питань інформаційно-аналітичної діяльності та координації виконання рішень Європейського суду з прав людини. З 2012 року очолює секретаріат Уповноваженого з прав людини. Володіє англійською та французькою мовами, нагороджений подякою міністра юстиції та прем’єр-міністра України.

При мікрофоні брат політв’язня Євгена Панова Ігор Котелянець, сестра Олега Сенцова Наталія Каплан.

У нашій студії — керівник Секретаріату Уповноваженої ВР України з прав людини Богдан Крикливенко.

Ігор Котелянець: Де починається і де закінчується рівень повноважень Валерії Володимирівни? Які є можливості допомоги політв’язням?

Богдан Крикливенко: Те, що робиться в надзвичайно складній ситуації, яка відбувається на континентальній частині України, що робиться з метою хоча б мінімальних зрушень в бік покращення ситуації в Криму, а також щодо українців, які знаходяться на території РФ, робиться далеко поза формальними і чітко визначеними рамками повноважень і обов’язків, які є в національному законодавстві щодо Уповноваженого ВР України з прав людини.

Я хотів би процитувати слова політв’язня, який зараз, на щастя, уже на свободі. Це пан Солошенко, який разом із Геннадієм Афанасьєвим був звільнений в один день. Коли московський високопосадовець приїхав в той заклад, де його тримали під вартою, до нього дуже чітко змінилося ставлення з боку адміністрації установи, воно стало більш виваженим. Звичайно, це не призводить до миттєвого звільнення людини з-під варти. Але маленькі зрушення можуть бути значущими для людини, яка перебуває під шаленим тиском і в ізоляції.

Маленькі зрушення можуть бути значущими для людини, яка перебуває під шаленим тиском і в ізоляції

Наша робота, яка передусім пов’язана із комунікацією з нашою колегою, яка працює на території РФ, з Тетяною Москальковою, побудована виключно на пошуках контактів, взаєморозуміння на гуманітарному підґрунті. Права людини не мають кордонів, громадянства, політичного забарвлення. Сьогодні рівень комунікації вийшов на дуже швидкий неформальний спосіб, тому що це месенджери, електронна пошта, дзвінки. Коли виникає термінова ситуація, відбувається комунікація із офісом, який знаходиться в Москві. Ми так само за ці декілька років зрозуміли формулу. Коли мова йде про Крим, єдиним варіантом хоч трошки дати сигнал чи вплинути на ситуацію є зв’язок з московським офісом. Коли мова йде про інші регіони, про суб’єкти федерації в РФ, то там також іноді спрацьовують регіональні омбудсмени, тому що вони більш віддалені від політики. У нас є приклади, коли і місцеві омбудсмени давали певні позитивні зрушення.

Нещодавно під час презентації доповіді щодо політичних в’язнів, щодо в’язнів, які перебувають в окупованих районах східних областей України, ми говорили, що часто про таку комунікацію ми навіть не говоримо і не публікуємо. Деякі речі інколи легше досягнути, коли є певний режим тиші. Коли є результативність, то ми інформуємо суспільство про те, як все було.

Після того, як ми виступили одним із суб’єктів, які збирали доказову базу для представлення нашого позову до Міжнародного суду ООН, виникла певна прохолода у відносинах, хоча у нашій заяві до Міжнародного суду ООН звучали цитати, які були записані зі слів Ахтема Чийгоза, ми просто передали меседж.

У березні минулого року було передано 12 в’язнів з півострова, які перебували в місцях несвободи до початку окупації. Після того відбулося спілкування Міжнародної місії ООН з цими особами, переданими з Криму. Вони описали умови перебування, ставлення до них на території вже окупованого півострова. Все це лягло в міжнародний звіт. Також було висвітлено ту вкрай негативну ситуацію, яка є з дотриманням прав людини на півострові. Це також дало певну прохолоду. Ми абсолютно впевнені у правильності своїх дій, але ми також усвідомлюємо, що після візиту у грудні 2016 року і переведення цієї групи осіб в березні 2017 року нам поки не вдалося досягнути результатів і прогресу в переговорах щодо повторного візиту на територію Криму або щодо трансферу до конфліктних в’язнів, щодо яких не виникає спорів щодо юрисдикції. Але переговори тривають.

5 грудня минулого року Валерія Лутковська здійснила візит до Москви, щоб провести персональну зустріч і переговори з Тетяною Москальковою. Було передано весь пакет прізвищ осіб. Негайного втручання потребує група політв’язнів, які незаконно перебувають під вартою. Так само у нас є велика кількість звернень, близько півтисячі, від доконфліктних в’язнів, які до моменту окупації перебували в місцях несвободи Криму. Третя група людей — особи, які потрапили під варту за загальнокримінальним звинуваченням, але за де-факто застосованим законом РФ на території Криму. Ще є група жертв торгівлі людьми. Це близько кількох сотень українців, які поїхали в пошуках роботи і стали жертвами торгівлі людьми.

Наступним кроком, ми дуже сподіваємося, буде чергова зустріч двох уповноважених, на якій ми почуємо конкретні пропозиції щодо того списку, який був переданий. Це повинно бути в лютому.

Наталія Каплан: Есть много людей, которых Россия умышленно лишила российского гражданства, хотя по факту только оно у них и есть. Как разговаривать в данном случае?

Богдан Крикливенко: Проблема цього автоматичного прийняття громадянства системна. Через спілкування з українською Міграційною службою, через витребування інформації з реєстру виборців та іншими каналами нам таки вдалося підтвердити їхнє українське громадянство. Коли ми тільки отримуємо додаткову інформацію щодо тих людей, яких російська сторона вважає громадянами РФ, а ми знаходимо документальне підтвердження, що насправді вони громадяни України, ми передаємо це і українському МЗС, щоб консули могли добиватися зустрічі, і російським колегам.

Ми не чули від російського омбудсмена такого, що питання щодо цих людей навіть ставити не варто, бо це громадяни РФ. Всі прізвища обговорюються, вони всі є на порядку денному переговорів.

Ігор Котелянець: Хочу передати кілька питань від учасників Об’єднання родичів політичних в’язнів Кремля. Питання від Віри Котелянець, матері Євгена Панова: «Чому не можна вигадати разом зі світовою спільнотою, як потрапити в СІЗО Сімферополя?» Чи якісь ідея, як виробити план зі світовою спільнотою, щоб знайти нове рішення?

Богдан Крикливенко: Будь-яка національна інституція з прав людини, яка працює під парасолькою ООН, поважається колегою з будь-якої точки світу з точки зору незалежності і невтручання в діяльність. Це так само, як ніхто не може зібратися ззовні, приїхати в Україну і йти на перевірки. Також є різні національні законодавства з різними нюансами. Тому це питання переговорів, комунікації і доброї волі. Саме з ініціативи Уповноваженого ВР з прав людини російського омбудсмена було включено до Європейської мережі національних інституцій з прав людини, куди входить 41 омбудсмен. Ми запросили до цього демократичного зібрання омбудсменів колег з Росії, вони погодилися. Ми обговорювали спільні проблеми, пов’язані із захистом прав людини на Європейському континенті. Звучала тематика, що моніторинг дотримання прав людини на окупованих територіях є глобальним викликом для омбудсменів на Європейському континенті.

Уповноважений з прав людини є доповнюючим органом. Якби й особисто Уповноважена з прав людини Росії щось і хотіла б, то є процедури узгодження.

Ігор Котелянець: Якщо говорити простіше, то що б не хотіли омбудсмени, якщо немає політичної волі Росії, щоб їх допустити, маємо те, що маємо.

Богдан Крикливенко: Так. Коли ми організовували візит російського омбудсмена в Миколаїв, узгодження з боку СБУ, МЗС і Державної прикордонної служби у нас зайняло буквально два дні, тому що всі знали, що це необхідно.

Ігор Котелянець: Гарна новина стосовно того, що буде зустріч нашого Уповноваженого Валерії Лутковської з російським Уповноваженим. Дай Боже, щоб поїздка нашого Уповноваженого до політв’язнів відбулася.

Богдан Крикливенко: Ми щоразу наголошуємо, що нас не лякає ні край географії, ні час доби. Ми готові скасувати інші справи, щоб з’їздити. Важливо донести сигнал, що боротьба триває за всіх разом і за кожного окремо. Будуть докладатися всі зусилля, щоб просуватися, хоч і міліметровими кроками, до дня звільнення всіх осіб, які незаконно перебувають під вартою.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.