Анастасія Багаліка
У полон беруть дуже багато жінок — правозахисниця про ситуацію на окупованій Луганщині
У програмі «Звільніть наших рідних» говорили з керівницею громадської організації «Блакитний птах» Ганною Мокроусовою про Луганщину: полонених та заручників окупації.
Гості1
Нині російсько-окупаційні війська зосередили найбільшу активність у Східній операційній зоні. На Донецькому напрямку росіяни намагаються прорвати оборону українських військ та вийти на адміністративні кордони Луганської області. Також війська росії вщент зруйнували Рубіжне на Луганщині, у місті не залишилося уцілілих будівель. До цього бойовики «лнр» та «кадирівці» окупували у місті квартири місцевих мешканців. Повідомляли про те, що «лнрівці» вивозили майно з міста «камазами».
Російські окупаційні війська на Луганщині знищують Сєвєродонецьк так, як нищили Маріуполь.
З 18 травня область залишилася без електроенергії, бо окупанти зруйнували підстанцію. Луганщина у перший місяць війни бачила майже все: міномети усіх калібрів, артилерію, реактивні системи, ракети, авіацію. Її продовжують бомбити досі: з кожним днем обстрілів більшає.
Ганна Мокроусова: На сьогодні опікуємося усіма людьми, які пережили полон: і цивільними, і військовими. Дуже багато українців та українок з 24 лютого потрапляють у полон. Ми не встигаємо робити аналітику через велику кількість звернень. З Луганщини навіть менше інформації, ніж з Донеччини. Знаємо, що полонені там є, людей у полон беруть. У нас багато запитів щодня.
Наша база полонених українців та українок, започаткована 2014 року, нині закрита з міркувань безпеки. Доступу до неї ми навіть самі не маємо. Тож вона не оновлюється. Ми стежимо за ситуацією. Лише я маю щомісяця понад 200 звернень. До наших інших фахівців та фахівчинь також звертаються з приводу полонених. Повністю статистику ми зведемо значно пізніше.
Людям, яких уже звільнили, ми надаємо медико-психологічну реабілітацію на базі шпиталю під Києвом.
Читайте також: «До цього звикнути неможливо»: як працює Сєвєродонецька лікарня під час війни?
«Ситуація з полоненими нагадує 2014 рік»
Ганна Мокроусова: Ситуація з полоненими нині нагадує 2014 рік: цивільних людей хаотично беруть у полон, піддають тортурам, когось згодом можуть відпустити, когось не відпускають. Однак тоді ми не розуміли, чому росіяни так роблять. Зараз уже нема цього питання — ми дегуманізували ворога.
Нині у правовому полі відбулися зміни, запрацював закон, який забезпечує певний захист людям, які пережили полон. Однак паралельно з цим законом є певні складності. З початку повномасштабного вторгнення, щоб подати людину у списки на обмін, не потрібно звертатися у поліцію. Достатньо лише подати дані в Об’єднаний центр при СБУ.
Для звернень цілодобово працюють телефони: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01, а також електронна скринька: [email protected]
Цей центр добре виконує свою роботу зі звільнення людей, але він не є слідчим органом. Тож він не може бути інстанцією, що доводить перебування людини у полоні. І згодом треба буде доводити, що людина насправді була у полоні. Важливо, щоб люди, які пройшли полон, спробували знайти ресурси, щоб дати свідчення правоохоронним органам. Ця інформація має бути зафіксована та запротокольована, щоб надалі можна було б довести факт полону та розраховувати на підтримку держави. Ці свідчення є також доказами злочинів рф.
Слухайте також: Зараз окупований армією рф Мелітополь — одна велика тюрма — заступник мера
«Фільтраційні табори проходять не усі люди»
Ганна Мокроусова: Росіяни зараз шукають «диверсантів», «шпигунів», беруть у полон дуже багато жінок. На територіях, окупованих з лютого цього року, працюють так звані «фільтраційні табори».
Їх проходять не усі українці та українки на тимчасово окупованих територіях. Але настільки багато людей потрапляє у полон, що я навіть не уявляю, як ми потім з усім цим розберемося. Полонять активістів, журналістів, зі списками ходять за їхніми адресами. Були історії, коли забирали дітей політиків чи військових. Є проблеми з насильницькою мобілізацією в «л/днр»: є випадки затримань, ув’язнень жінок, які протестували проти цього.
Зараз тимчасово окуповані території опинилися у повній ізоляції. Якщо раніше родини полонених на цих територіях носили своїм рідним передачі, могли передати якісь повідомлення, то сьогодні це небезпечно. З початку повномасштабного вторгнення на окупованих територіях нема жодного представництва жодної міжнародної організації. Це тотальна ізоляція.
Слухайте також: У депортації на території рф вже народжуються діти, яким видають російські свідоцтва — правозахисниця
«Чекаємо на повернення»
Ганна Мокроусова: Як луганчанці, яка виїхала у 2014 році з рідного міста, мені зараз важко стримувати сльози. Нарешті у мене з’явилася надія, що я зможу повернутися додому. Розумію, що зараз відбуваються страшні події, Луганщина окупована майже вся. Раніше ми навіть не бачили якогось варіанту, а зараз ми чекаємо на повернення у Луганськ.
Що робити, коли ваша рідна людина потрапила у полон?
Перш за все потрібно звернутися в Об’єднаний центр при СБУ.
- Можна телефонувати за номером лінії Державного інформаційного бюро 16-48. Там приймають та опрацьовують усію інформацію та передають її на Об’єднаний центр. Це значно легше, ніж безпосередньо додзвонитися в СБУ.
Зараз уточнюються списки зниклих, аби віднайти й повернути додому усіх українців та українок, які потрапили у полон або зникли безвісти.
Для звернень громадян цілодобово працює Об’єднаний центр при СБУ:
+38 067 650 83 32; +38 098 087 36 01
Крім того, Об’єднаний центр працює також для російських окупантів: російські матері, якщо ви хочете повернути своїх синів, звертайтесь, бо ваша держава не збирається їх забирати.
Для підстрахування, важливо також звернутися у поліцію.
Контакти Головного слідчого управління Національної поліції України:
- вул. Богомольця, 10, м. Київ, Україна, 01601;
- Електронна пошта Нацполіції для електронних звернень: [email protected].
До нас, громадської організації «Блакитний птах», можна також звернутися за підтримкою, порадами. Ми допоможемо написати звернення у поліцію.
Читайте також: Правила виживання в окупації від військової психологині
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Створення цієї програми частково або повністю фінансується у рамках Фонду Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цьому випуску програми є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
