«До цього звикнути неможливо»: як працює Сєвєродонецька лікарня під час війни?
Сєвєродонецька лікарня розбита, але продовжує працювати, попри те що в корпусах немає вікон та даху. Окупанти почали гатити по медмістечку та добивати поранених. Українські медики під ворожим вогнем намагаються надати допомогу всім та врятувати життя кожного.
Під ворожим вогнем, ризикуючи власним життям, лікарі намагаються врятувати місцевих у Сєвєродонецьку. Наразі у місті залишаються попри потужний вогонь з боку росіян — близько десяти тисяч мирних жителів. Останні дні росіяни почали щільно обстрілювати медмістечко. Не залишилося жодного вцілілого корпусу з майже десяти будівель, говорить керівник Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні Роман Водяник:
«Багато влучань у будівлі й корпуси, частина корпусів зруйновані: дитячий соматичний корпус, педіатричне відділення зруйноване. Влучання у харчовий блок — стратегічному об’єкту. Це неправильно, коли обстрілюють лікарні, школи, храми, це неправильно. До цього звикнути неможливо».
Заступниця керівника Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні — Людмила — веде нас показати розбите дитяче відділення. Наразі там пацієнтів вже прийняти не можуть:
«Раніше тут лікувалися діти. У воєнний час всі діти сиділи у підвалі, малювали, читали книжки, коли все це трапилось. Ніхто з дітей не постраждав. Медперсонал теж. Зараз ми всіх евакуювали. І дітей також. Когось вилікували, хтось з батьками евакуювався. Зараз дітей у лікарні немає».
До війни стаціонарне відділення Сєвєродонецької багатопрофільної лікарні нараховувало трохи більше, аніж 600 ліжок. Після останніх обстрілів кількість ліжок скоротили до сотні. Та й ті винесли до коридорів, аби під час обстрілу пацієнти не травмувалися ще й через вибиті шибки. Лікарі залишилися на своїх робочих місцях та намагаються врятувати усіх, хто потрапляє у медзаклад, каже керівник Сєвєродонецької багатопрофільної лікарні Роман Водяник:
«Є лікарі усих профілей. Так, багато хто виїхав, але лікарі залишилися. Близько десяти лікарів і загалом близько 50 медпрацівників залишились на своїх робочих місцях. Дехто тут живе. Тобто, вони переїхали родинами: дружина допомагає чоловікові».
Читайте також: Не можу дивитися, як рідне місто перетворюється на руїни — волонтер з Сєвєродонецька
Останній обстріл пошкодив єдиний вцілілий корпус. Зайнявся дах. У місті понад тиждень відсутні газо- та водопостачання, немає електроенергії, зв’язок працює з великими перебоями. У лікарні ж проводять операції — все завдяки генераторам. На допомогу цивільним лікарям наразі приходять й військові, розповів начальник Сєвєродонецького військового шпиталю Андрій:
«Ми проводимо евакуацію постраждалих з-поміж цивільного населення за своїми ресурсами, тобто ми зараз, як то кажуть, розділяємо потоки: військові окремо, а цивільних окремо.
Наша задача — врятувати їм життя. Ось, ми спасли життя, зупинили кровотечу, видалили осколки й потім ми їх звідси максимально швидко евакуйовуємо до безпечного місця».
До війни тут закупили коштовне обладнання для лікування COVID-19. Російські окупанти розбили і його, говорить заступниця керівника Сєвєродонецької міської багатопрофільної лікарні Людмила:
«Так, дуже коштовна, дуже сучасна. Все це купувалося. Вона тут регулюється автоматично, підтримує тиск. Ось все, що залишилося від цієї автоматики. Тут стояла точно така ж установка, але її більше немає. А далі будівля з боксами, з окремими входами до інфікованих хворих, щоб вони не ходили по всьому відділенню, а заходили через окремі бокси. Все було для цього обладнано».
В обласному центрі Луганщини сьогодні найскладніша ситуація – росіяни намагаються захопити місто та стягують до його околиць усі сили, у прилеглих селах йдуть запеклі бої. Щоб стримати супротивника, Збройні сили України підірвали залізничне сполучення між Сєвєродонецьком та Рубіжним. Також вони намагаються стримати агресора у Білогорівці, загарбники мріють захопити трасу життя «Лисичанськ-Бахмут» та відрізати регіон від сполучення з усією Україною.
Читайте також: «Житиму з 20 осколками в тілі»: як пам’ятають «приліт» російської ракети по вокзалу Краматорська?
Яніна Львутина, Луганщина, Громадське радіо
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
