facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

З 2015 року обміни були часто, а коли наші прізвища винесли в Мінськ, вони припинилися — колишній полонений

П’ять років полону і два місяці на волі: у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» історія військовослужбовця, танкіста Богдан Пантюшенка.

З 2015 року обміни були часто, а коли наші прізвища винесли в Мінськ, вони припинилися — колишній полонений
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--
  • Богдан Пантюшенко – колишній заручник бойовиків «ДНР», військовослужбовець, командир екіпажу танка Першої окремої танкової бригади ЗСУ. Бойовий позивний «Броня». Богдан провів у полоні майже п’ять років. Бойовики підбили його танк і захопили екіпаж під час операції біля села Спартак, що поблизу Донецького аеропорту, 18 січня 2015 року. Звільнений з полону 29 грудня 2019 року у рамках обміну

Ігор Котелянець: Протягом цих п’яти років полону мінімум три рази вас вносили в обмінні списки. Я пам’ятаю 2017 рік, коли я їхав у Бориспіль зустрічати звільнених хлопців, і був упевнений, що ви там будете, буде Глондар та інші військовослужбовці. Проте вас там не було, тому що вас чомусь викреслила та сторона. Чому?

Богдан Пантюшенко: Насправді, мене і хлопців вносили в обмінні списки не три рази, а, мабуть, разів п’ятнадцять. Починаючи з 2015 року, обміни були меншими, але частішими. Списки були розбиті наступним чином: був перший список і другий список, і домовлялися так, що спочатку міняємо перший список, якщо все добре проходить, то за день-два міняємо другий. Перший список міняли, другий відтверміновували і потім не міняли. Потім через деякий час знову з’являлося два списки. От ми з хлопцями якось потрапляли весь час у другий  список. Спочатку обміни проводили і СБУ, і волонтери, і ще якісь цивільні особи. Хтось міг домовитися за одну-дві людини. Були навіть випадки, коли приватна особа знаходить в Харкові якогось сепаратиста чи двох і домовляється про обмін. Потім всі наші прізвища винесли на Мінськ і обміни припинилися.

Ігор Котелянець: Тобто раніше це було тишком-нишком і люди якось домовлялися, а коли винесли ці прізвища на Мінськ, це вийшло у політичну площину?

Богдан Пантюшенко: Так, полонених почали прив’язувати до різних економічних та політичних питань.

Основні тези розмови можна прочитати за посиланням.

Програма виходить за підтримки Посольства США в Україні. Думки учасників програми можуть не збігатися з офіційною позицією Посольства США

Поділитися

Може бути цікаво

«Треба наважитись на зміни»: Вікторія Савчишина про переїзд до Києва зі Словʼянська

«Треба наважитись на зміни»: Вікторія Савчишина про переїзд до Києва зі Словʼянська

«Коли вдається досягнути правди»: інтерв'ю з режисером фільму «Бо козацького роду»

«Коли вдається досягнути правди»: інтерв'ю з режисером фільму «Бо козацького роду»

«Створенням віршу, який став Гімном України, Чубинський руйнував російський міф, що «української мови немає»

«Створенням віршу, який став Гімном України, Чубинський руйнував російський міф, що «української мови немає»

Між правами людини і держбезпекою: на чому ґрунтується робота з ТОТ

Між правами людини і держбезпекою: на чому ґрунтується робота з ТОТ