З 2015 року обміни були часто, а коли наші прізвища винесли в Мінськ, вони припинилися — колишній полонений

П’ять років полону і два місяці на волі: у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» історія військовослужбовця, танкіста Богдан Пантюшенка.

Ведучі

Ігор Котелянець

З 2015 року обміни були часто, а коли наші прізвища винесли в Мінськ, вони припинилися — колишній полонений
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/03/hr-znr-2020_03_13.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/03/hr-znr-2020_03_13.mp3
З 2015 року обміни були часто, а коли наші прізвища винесли в Мінськ, вони припинилися — колишній полонений
0:00
/
0:00
  • Богдан Пантюшенко – колишній заручник бойовиків «ДНР», військовослужбовець, командир екіпажу танка Першої окремої танкової бригади ЗСУ. Бойовий позивний «Броня». Богдан провів у полоні майже п’ять років. Бойовики підбили його танк і захопили екіпаж під час операції біля села Спартак, що поблизу Донецького аеропорту, 18 січня 2015 року. Звільнений з полону 29 грудня 2019 року у рамках обміну

Ігор Котелянець: Протягом цих п’яти років полону мінімум три рази вас вносили в обмінні списки. Я пам’ятаю 2017 рік, коли я їхав у Бориспіль зустрічати звільнених хлопців, і був упевнений, що ви там будете, буде Глондар та інші військовослужбовці. Проте вас там не було, тому що вас чомусь викреслила та сторона. Чому?

Богдан Пантюшенко: Насправді, мене і хлопців вносили в обмінні списки не три рази, а, мабуть, разів п’ятнадцять. Починаючи з 2015 року, обміни були меншими, але частішими. Списки були розбиті наступним чином: був перший список і другий список, і домовлялися так, що спочатку міняємо перший список, якщо все добре проходить, то за день-два міняємо другий. Перший список міняли, другий відтверміновували і потім не міняли. Потім через деякий час знову з’являлося два списки. От ми з хлопцями якось потрапляли весь час у другий  список. Спочатку обміни проводили і СБУ, і волонтери, і ще якісь цивільні особи. Хтось міг домовитися за одну-дві людини. Були навіть випадки, коли приватна особа знаходить в Харкові якогось сепаратиста чи двох і домовляється про обмін. Потім всі наші прізвища винесли на Мінськ і обміни припинилися.

Ігор Котелянець: Тобто раніше це було тишком-нишком і люди якось домовлялися, а коли винесли ці прізвища на Мінськ, це вийшло у політичну площину?

Богдан Пантюшенко: Так, полонених почали прив’язувати до різних економічних та політичних питань.

Основні тези розмови можна прочитати за посиланням.

Програма виходить за підтримки Посольства США в Україні. Думки учасників програми можуть не збігатися з офіційною позицією Посольства США

картинка до дисклеймера