«Документи слід починати збирати під час служби в АТО», — Андрій Дуда

Які документи потрібні для отримання правового статусу учасника бойових дій. Хто і куди має подавати пакет документів. На що потрібно звертати увагу, коли потрапляєш до шпиталю або у відпустку за станом здоров`я. Чи забезпечує держава проведення правових інструкцій та консультацій для бійців на навчаннях та в військових частинах. Як можна оскаржити неправомірні рішення командування, накази, бездіяльність тощо.Співробітник Львівського регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги Андрій Дуда, котрий служив у зоні АТО, ділиться власним досвідом.

Лариса Денисенко: Оскільки ви не просто співробітник центру, а людина, яка повернулася з зони бойових дій. У мене першим питанням буде таке, як ви вважаєте, чи є чим займатися юристу, котрий потрапляє в зону бойових дій, чи є взагалі можливість і потреба, щось пояснювати бійцям, розповідати про права, про обов’язки. І чи взагалі є потреба, скажімо, державницького підходу стосовно пояснень і роз’яснень бійцям, які знаходяться там, котрі повертаються сюди, спектр прав і обов’язків, можливо відповідальності?

Андрій Дуда: Так, я вважаю, що потрібно роз’яснювати бійцям їхні права — це, наприклад, трудові права, право на відпустку, на матеріальну допомогу. Також треба роз’яснювати норми кримінального кодексу, наприклад, відповідальність за такий поширений злочин, як дезертирство, чи невиконання наказу. Власне частину часу, яку я провів в зоні АТО, я працював в штабі, і займався як раз веденням документів, організацією солдатів, ведення баз даних. Часто військовослужбовці звертались з тих, чи інших питань за роз’ясненнями.

Лариса Денисенко: Андрію, як ви вважаєте, чи є взагалі потреба виокремлювати в штабах таку посаду, як юрист-консультант, який би пояснював і вирішував якісь проблеми, які стаються зараз, коли бійці перебувають і ще воюють і так само, коли вони повертаються додому. Чи взагалі, як ви вважаєте, є якийсь комплексний підхід стосовно тієї роз’яснювальної роботи, людям, які вперше потрапляють в такі ситуації, або навіть якщо не вперше, просто пояснювати детально, дійсно, що таке наказ командира і в який спосіб накази командира мають поширюватись.

Що має робити боєць і що знати, стосовно цього спектру, що вона має робити, і що не може?

Андрій Дуда: Було б доцільно ввести таку посаду, тому що переважно бійці дізнаються інформацію з інтернету, або спілкуючись між собою. Є ряд дуже важливих питань, про які бійці не добре проінформовані, наприклад —це право на демобілізацію вчасно. Чи право на матеріальну компенсацію у разі поранення. Власне, дуже часто нехтують правом бійця на відпустку, хоча вона передбачена законодавством.

Лариса Денисенко: А як можна захистити себе, поки ти перебуваєш там, але от припустимо, що ти знаєш, що твоє право на відпустку вже порушено, або порушено право на мобілізацію. Що можна в таких умовах, коли ти перебуваєш в зоні бойових дій, куди можна звертатися, який є механізм оскарження, на кого скаржитися, куди подавати заяву, припустимо стосовно того, щоб ці питання вирішувались?

Андрій Дуда: Перш за все можна звернутися до заступника командира з виховної роботи. Якщо це не дало бажаних результатів, тоді потрібно звертатися на гарячу лінію міністерства оборони, або на гарячу лінію військової прокуратури.

Лариса Денисенко: Практично і теоретично є можливість такого зв’язку, коли ти перебуваєш, коли самі командири кажуть, що треба обмежувати зв’язок з зовнішнім світом, і з тим самим міністерством оборони. Чи гаряча лінія це така штука, яка працює незалежно від того де ти знаходишся, і цілком можеш звернутися?

Андрій Дуда: Це твоє право, ніхто не може цього обмежити. Це деколи залежить від технічних можливостей, не всюди є зона покриття, коли вона є ти можеш набрати цей номер — розказати про свою проблему. Таким чином вирішувались питання.

Лариса Денисенко: Якщо повернутися до особистісного аспекту, коли ви повернулися і демобілізувалися, з якими проблемами стикнулися ви безпосередньо, можливо з оформленням статусу учасника бойових дій, можливо ще з якимось проблемами? Важливо проговорити весь спектр відносно вас, які з’являлися проблеми і як ви їх вирішували?

Андрій Дуда: Стосовно мене проблем не було жодних. Я повернувся і моє робоче місце зберіглось. Також при оформлені учасника бойових дій, в нашій частині готувались до цього заздалегідь, ми збирали на всіх бійців, які підпадали під демобілізацію відповідні накази, необхідні довідки.

Лариса Денисенко: А можна детальніше, що потрібно взагалі збирати, на які документи варто звертати увагу людині, котра демобілізувалася і хоче зрештою оформитися як слід і отримати правовий статус.

Андрій Дуда: Починати збирати документи варто ще під час проходження служби. Найголовніше це, крім наказів внутрішніх по частину, отримати ще витяг керівника сектору А. Це дуже важливий документ і часто бійці не знають, що він настільки істотний. Під час подання документів виникає проблема, що найголовніший документ відсутній. Тому з самого початку треба звертатись до керівництва частини, для того, щоб вони надали той витяг. Наприклад в моїй частині ми зверталися в Старобільськ, там є штаб АТО, ми подавали туди наші внутрішні накази, а звідти вже отримували витяги про те, що ми перебуваємо у зоні проведення АТО і виконуємо бойові завдання.

Лариса Денисенко: А є якісь терміни чіткі прописані в законодавстві, от ти припустимо відправляєш запит, або заяву задля того, щоб отримати цей документ з сектору А, в які терміни приблизно вони мають надати тобі відповідь?

Андрій Дуда: З моєї практики воно могло бути і в той самий день, потрібно просто було зачекати. А якщо велика черга, то залишаєш флешку з наказом і залишав оригінал витягу з наказу командира тієї частини і тоді через декілька днів приїжджав і забирав витяг керівника сектору А.

Лариса Денисенко: Якщо говорити про посвідчення, в який спосіб це зробити? Витяг керівника сектору А, що ще?

Андрій Дуда: Перш за все витяг керівника сектору А про прибуття в зону АТО, друге — витяг керівника сектору А про вибуття з зони АТО. Два окремих документи. Потрібно подати запит в керівництво в штаб для отримання довідки про безпосередню участь особи в зоні АТО. Потрібно далі зібрати ще два документи — це витяг керівника військової частини про прибуття в зону АТО і такий самий про вибуття з зони АТО. Також потрібно подати копію першої сторінки паспорта для того, щоб при заповнені посвідчення правильно написали ім’я і прізвище.

Лариса Денисенко: Куди весь цей пакет документів людина мусить подати?

Андрій Дуда: Має подавати ці документи начальник штабу. Можна і особисто подавати документи, але краще, коли це організовано військовою частиною, тоді більше шансів, що ти отримаєш посвідчення. Якщо ж тобі відмовили, тоді ти маєш право сам ті всі документи зібрати і подати за призначенням.

Лариса Денисенко: А якщо говорити про добровольців, які воюють в добровольчих формуваннях. Це процедура така сама, чи вона вирізняється від процедури бійців і людей, які воюють від Національної гвардії, від МВС?

Андрій Дуда: Їм важче, тут проблема залишається. Вони є добровольцями, і не є в складі якоїсь військової частини, чи підрозділу. Але є прецеденти, що добровольці отримують цей статус.

Лариса Денисенко: А з якими проблемами може стикнутися людина, скажімо, котра демобілізована тимчасово на час лікування і тут виникають інші проблеми стосовно забезпечення лікування за рахунок держави і місцевих бюджетів. Як це вирішується?

Андрій Дуда: Людина, яка є поранена, вона прибуває в шпиталі, вона отримує довідку з частини про обставини отримання поранення. З тією довідкою вона вже звертається до комісії МСЕК і залежно вже від ступеня поранення, відсотків від втрати працездатності та людина має отримати компенсацію.

Лариса Денисенко: А стосовно цих довідок, людей подекуди евакуюють навіть, або перевозять без документів. В який спосіб відбувається це? Хто може оформлювати ці довідки, якщо людина може бути контужена, вона взагалі не пам’ятає, як потрапила, то має опікуватися такими речами? Що стосується бійця, котрий взагалі навіть не може пригадати, як його звати.

Андрій Дуда: Цим питанням займається заступник командира з виховної частини. Він проводить розслідування і оформлюється довідка про отримання поранення, там вказується місце, час і обставини.

Лариса Денисенко: Що робити людям, які повернулися і хочуть продовжувати навчання. Що робити, коли була усна домовленість про те, що тебе повертають на твоє робоче місце. Я знаю, що такі проблеми бувають навіть в державному секторі і в приватному секторі так само бувають проблеми, що ти повертаєшся, а тобі кажуть, вибач, ми вже взяли на твоє місце абсолютно іншу людину. Чи є можливість оскаржити такі дії роботодавця, або оскаржувати дії ректора?

Андрій Дуда: Такі рішення є незаконні їх треба оскаржувати до комісії з праці, або до суду. Є такі випадки, що з мого батальйону повернувся солдат, він працював в приватному секторі, йому сказали, що ти можеш повернутися на робоче місце, але колишню зарплату ми тобі платити не будемо, а тільки мінімум встановлений законодавством.

Лариса Денисенко: Ще одне питання, як отримати матеріальну допомогу людині, або родині, людини, яка була поранена і тимчасово не може працювати взагалі і повертатися в зону бойових дій також не може. В який спосіб можна вирішувати ці питання?

Андрій Дуда: Ті, що є поранені, вони отримають компенсацію, якщо недостатньо цієї компенсації для повної реабілітації, тоді треба звертатися напевно в місцевий бюджет.

Лариса Денисенко: Скоро мають працювати міські центри з надання БПД в цивільних і адміністративних справах. На ваш погляд, чи будуть бійці АТО клієнтами таких центрів?

Андрій Дуда: Наскільки я знаю клієнтами наших центрів будуть люди у яких дохід не перевищує певної суми. Якщо ці бійці повернуться і раніше вони не працювали, і вони не працевлаштовані, то думаю, що так, вони будуть звертатися.

Лариса Денисенко: А якщо припустимо це будуть суди адміністративні стосовно будь яких інстанцій, інституцій, які не виконують свою роботу, затримають ту саму видачу посвідчення, а у бійця, що повернувся з зони АТО буде дохід нижче середнього , чи будуть вони клієнтами, чи здатні будуть центри допомогти вирішити саме судові справи?

Андрій Дуда: Якщо людина звернеться з такою проблемою, тоді їй буде призначений адвокат і вже адвокат буде захищати її права.

Лариса Денисенко: Ще маю таке питання стосовно просвітництва. Ви не думали, що можна залучати центри з надання БВПД задля просвітницької роботи, щоб готувати бійців майбутніх до того, з чим вони там можуть стикнутися.

Андрій Дуда: Я не впевнений, що це цілком залежить від нашої компетенції . Я думаю, що це непогана ідея.

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.