Війна Хорватії за незалежність — єдиний сучасний приклад повернення всіх територій — Іщенко

Чим особлива війна Хорватії

Наталія Іщенко говорить, що вирішила дослідити саме інформаційний вимір війни, оскільки вона є журналісткою та фахівчинею з комунікацій, тож ця тема для неї близька. Вона зазначає, що приклад Хорватії — єдиний серед останніх війн за незалежність у Європі, коли одна сторона здобула цілковиту перемогу. Країна повернула всі свої території та не надавала жодних особливих статусів раніше окупованим регіонам.

Паралелі з Україною

Гібридна війна на хорватських землях почалася ще до старту безпосередніх бойових дій, розповідає журналістка. За її словами, ці події були вкрай схожими на майбутній український сценарій.

«В 2016 році ми їздили до Хорватії вивчати досвід реінтеграції деокупованих територій. Коли місцеві розповідали нам, як усе починалося, ми були шоковані тим, як усе подібно.

Хорватія була республікою в складі Югославії. Коли країна почала розпадатися, Хорватія заявила, що розбудовуватиме свою державу. Тоді місцеві серби сказали, що хорвати співпрацювали з фашистами під час Другої світової, і якщо Хорватія стане незалежною, це буде нацистська країна, що влаштує проти сербів геноцид».

Хоча таких прикладів і не було, цей наратив поширювався на місцевому рівні за допомогою Белградського центру. Працювала центральна система медіа, телебачення якої функціонувало й на хорватській території, впливаючи на тамтешнє сербське населення, розповідає Наталія Іщенко.

До та під час Другої світової в Хорватії діяв рух усташів, що підтримував нацистів. Під час розколу Югославії серби почали називати усташами всіх хорватів, які прагнули мати свою країну та мову.

Читайте також: «Вучич розглядає Косово як провінцію в межах Сербії» — кандидатка історичних наук

Реінтеграція територій у Хорватії

Вуковар — єдине місто в Європі, яке ООН вдалося повернути країні мирним шляхом, за допомогою домовленостей і тимчасової адміністрації.

Читайте також: Труднощі перекладу: чому можуть виникнути проблеми з Римським статутом

«Там залишилися місцеві серби, навіть ті, які раніше воювали. Насправді я думаю, що процес реінтеграції так ніколи й не скінчиться, він відбуватиметься завжди. Це не просте рішення, й в останні роки цей процес навіть почав гальмуватися».

Журналістка говорить, що деякі домовленості так і не були виконані через небажання обох сторін. Наприклад, запровадження спільних шкіл для хорватських і сербських дітей.

Досвід роботи в Хорватії в 2016 році та зараз показує, що вирішення проблеми полягає в її розподілі на два різні підходи, каже Наталія Іщенко. Можна бути сербом, але разом із тим — лояльним громадянином Хорватії. Більше того, тисячі сербів свого часу воювали на боці Хорватії проти сербської агресії.

«Це не етнічна проблема, а питання, яку державу ти визнаєш. Якщо ти визнаєш Хорватію, ти лояльний до неї, живеш під її прапором, але етнічно залишаєшся сербом. Ти можеш вчити свою мову, історію краю, де ти живеш, маєш неформальну культурну автономію».

Читайте також: До коротких списків кінопремії «Оскар» потрапили два фільми про війну в Україні

Прем’єра фільму «Перемога Хорватії у війні за незалежність — інформаційний вимір» відбулася на телеканалі «Еспресо». Там же його можна буде переглянути у вівторок сьомого січня о 17:10.

Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі