Труднощі перекладу: чому можуть виникнути проблеми з Римським статутом

Про проблему з перекладом

Юристка у сфері міжнародного кримінального права Анна Вишнякова розповідає, що є проблема з перекладами міжнародних нормативно-правових актів, зокрема Римського статуту, а також інституційного механізму щодо перекладу.

«Наша організація займалася перекладом Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Це дуже важливий нормативно-правовий акт, особливо в контексті позовів, які Україна робила проти Російської Федерації, зокрема до Міжнародного суду ООН.

Коли всі говорили про те, що Росія вчиняє злочин геноциду, то
ти заходиш на сайт Верховної Ради, де мають бути ці офіційні переклади, а там перекладу немає. Там видає помилку 404

Попри те, що Україна ратифікувала цю конвенцію вже багато років тому, перекладу просто не було. Спочатку там був російськомовний переклад, але потім зі зрозумілих причин це прибрали», — говорить юристка.

За її словами, правоохоронні органи, прокуратура можуть посилатися тільки на офіційні переклади. Вони не можуть посилатися на будь-який переклад.

«Ми пройшли певний шлях, щоб перекласти конвенцію: від моменту перекладу цієї конвенції до того, щоб її переклад з’явився на сайті Верховної Ради. І це лише одна конвенція. Частина конвенцій взагалі не перекладена, а частина має такі помилки у перекладі, що й соромно навіть казати. Римський статут вписується в цю загальну ситуацію.

Я б сказала, що переклад Римського статуту на фоні тих же Женевських конвенцій та додаткових протоколів до них відносно непоганий. Тобто не можна так одразу казати, що ось він перекладений з помилками, це зрада. Ні. Є декілька неточностей», — зазначає фахівчиня.

Читайте також: «Головне, щоб наші військові не мали доводити свою невинуватість» — Костенко про ратифікацію Римського статуту

Прогалина у термінах

Анна Вишнякова робила посібник щодо судової практики закликів до геноциду. Це практика Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді, практика Міжнародного кримінального трибуналу по Югославії та деяких інших міжнародних інституцій. Там юристи віднайшли питання різниці між «підбурюваннями» і «закликами».

«Щоб довести підбурювання до геноциду, треба довести, що Росія вчиняє геноцид. Поки що всі над цим працюють. Тобто треба довести злочин геноциду і довести, що людина, яка підбурювала до геноциду, вона відіграла певну роль у тому, що був вчинений геноцид або вчиняється. Наприклад, якась людина підбурила військових командувачів, найвище командування, або звичайних російських солдатів вчиняти геноцид. Це дуже високий поріг доказування.

Такі випадки довели в Руанді. Там їздили і на блокпостах кричали військовослужбовцям, що треба вбивати один з руандійських етносів. Це ситуація конкретно на блокпості, коли це було конкретно зафіксовано, були свідки, були звернення до військовослужбовців. Наскільки таке можна фіксувати на окупованих територіях? Це дуже велике питання.

А те, що стосується закликів до геноциду, то йдеться про публічні звернення, коли по телевізору говорять. Наприклад, якось Красовський вийшов і закликав до геноциду. По ньому є якраз вирок. Нам не треба доводити, що там є геноцид, жодного зв’язку між тими звірствами, які відбуваються в Україні, і тим, що він сказав. Достатньо того, що він сказав це просто. І це є два різні злочини за Кримінальним кодексом України», — зауважує експертка.

Читайте також: РФ відкрила кримінальні справи проти двох українських журналісток: експертка прокоментувала

Довідково

21 серпня Верховна Рада ратифікувала Римський статут — документ, який Україна підписала ще у січні 2020 року. «За» це рішення проголосував 381 народний депутат, «проти» — 1.

Міністр юстиції Денис Малюська, виступаючи у Верховній Раді, наголосив, що українські військові повинні бути захищені.

Як повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, що ухвалення цього законопроєкту дозволить Україні:

• брати участь в Асамблеї держав-учасниць МКС і формувати політику МКС;
• висувати свого кандидата на посаду судді;
• затверджувати розподіл бюджету МКС з метою забезпечення належного розслідування російських злочинів в Україні;
• брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб (зокрема прокурора МКС), впливати на розробку змін до Римського статуту, що є ключовим для України у питанні захисту військових.

Нагадаємо, Україна підписала Римський статут у січні 2000 року.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі