РФ відкрила кримінальні справи проти двох українських журналісток: експертка прокоментувала

ФСБ Росії відкрила кримінальні справи за незаконний перетин кордону з їхньою державою проти ще двох українських журналісток. Це Леся Боровик («Кордон.Медіа») та Діана Буцко (hromadske). Вони фільмували операцію ЗСУ в Курській області. На тлі цього керівниця юридичного напряму Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк повідомила, що після цього радила б їм утримуватися від поїздок в країни, які не входять до складу Євросоюзу і є лояльними до РФ.

Про це вона розповіла в етері Громадського радіо.

«Якщо буде винесене рішення щодо порушення законодавства Росії, країна-агресорка може видати міжнародний ордер, за яким відповідно до міжнародних конвенцій будь-які країни мали би затримати особу й доставити до держави, яка видала такий ордер. Проте оскільки на сьогоднішній день Рада Європи виключила РФ зі складу своїх членів і вказані справи є політично вмотивованими, то скоріше за все виданий ордер не буде реалізований у країнах Євросоюзу. Журналісти не будуть затримані для екстрадиції до Росії, аби та вчинила так зване «правосуддя» стосовно цих осіб.

Водночас я б радила журналістам утримуватися від поїздок в країни, які не входять до складу Євросоюзу і є лояльними до РФ. Оскільки в цьому разі, дійсно, може відбутися затримання журналістів та їхня екстрадиція до Росії, щоб відбулося кримінальне «правосуддя», — заявила фахівчиня.

Максименюк пояснила, що згідно з міжнародними договорами будь-яка країна за запитом іншої має передати людину, на яку виданий згаданий ордер. Правосуддя повинно відбутися в тій державі, яка відкрила кримінальне провадження.

На запитання, чи можна порівнювати в’їзд у тимчасово окупований Крим із боку Росії для України та висвітлення стан прав на Курщині, які проводили українські кореспонденти, експертка відповіла так:

«Тут ситуації різні. У тимчасово окупованому Криму та на Донбасі Росія встановила свою владу, своє законодавство. У випадку з Курщиною, то межі збройного конфлікту просто були розширені з боку України на територію іншої держави. Тож будь-який контроль на цій території не встановлений, щоб говорити про порушення міжнародного законодавства.

Ми маємо застосовувати на території, де поширюється збройний конфлікт — міжнародне гуманітарне право. Воно регулює інші правовідносини і процес, за яким має відбуватися дотримання прав місцевого населення й контролю території у випадку їхньої тимчасової так званої «окупації». Росія ж поширила на згаданих територіях своє законодавство, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Так, незаконний перетин території будь-якої незалежної держави — є порушенням, оскільки є відповідні вимоги, які мають дотримуватися не лише громадяни цієї країни, а й іноземці. Проте події на Курщині не відбуваються в контексті міжнародного порушення.

Наприклад, російські воєнні кореспонденти, які їздять разом із військовими, є частиною військових формувань, тобто вони не є цивільними особами. Наші ж журналісти перебували на територіях Курської області як цивільні особи й на них вже не може поширюватися саме законодавство, яке прирівнює репорортерів до так званих комбатантів. До них прирівнюються лише військові журналісти, які перебувають у складі Збройних сил. Важливо, що висвітлення подій на Курщині відбувалося для того, щоб показати, відсутність порушень із боку наших військових щодо прав місцевого населення», — ствердила вона.

Максименюк підсумувала, що Росія не може «позиватися, оскільки не є суб’єктом». Країна-агресорка просто виносить рішення й намагається його реалізувати шляхом екстрадування осіб до своєї держави, аби притягнути їх до відповідальності.

Реакція журналісток

Діана Буцко: «Певним чином я не здивована, (що проти мене відкрили кримінальне впровадження — ред.). Загалом ми обговорювали в журналістському середовищі й всередині редакції, що такі наслідки можливі. Чого ще було очікувати? До мене вже зверталася міжнародні організації, зокрема журналістські, які висловлюють підтримку. Думаю, усе, що ми можемо сказати, що вважаємо це тиском на свободу слова. Очевидно, росіяни не хочуть, щоб ми показували, що насправді там відбувається. Безперечно, те, що ми показали, їм не сподобалося, їм це невигідно. Вони хотіли би приховати правду, але так не буде. На сьогодні (в планах поїздки на Курщину — ред.) немає, але я цього не виключаю. Ми будемо бачити, як розвиватимуться події. Якщо треба зробити репортажі, то я не бачу для себе проблеми. Ця кримінальна справа не стане для мене перешкодою, щоб працювати на фронті, а ми будемо завжди працювати там, де фронт».

Леся Боровик: «Я навіть не знала, що проти журналістів щось там порушують. Мої колеги, які у федеральному розшуку з 2014 року говорять, що просто потрібно уникнути поїздки в ті країни, які дружні до Росії, бо там може бути реальна загроза затримання. На інші подорожі за кордон це не поширюється, оскільки Інтерпол вже не співпрацює з ФСБ. Тож загрози в інших країнах немає. Поки я тільки вивчаю, як це може чи не може мені зашкодити й взагалі, що це значить. Чесно, дуже змішані відчуття».