Як медіа захиститись від тиску власника та чиновників?

У новому випуску подкасту «Не ведись» — розмова про це й інші приклади тиску на українські медіа з боку власників та держави. А також про те, як журналісти можуть захистити свою незалежність.

Звільнені журналісти «Kyiv Post» розробляють сайт та готують подкаст

Колишня команда англомовного «Kyiv Post» запускає нове ЗМІ. Журналісти оголосили про запуск краудфандингу, розсилки новин. Власник видання Аднан Ківан заявляє, що до кінця року планує перезапустити «Kyiv Post» чотирма мовами. Говорили з колишнім журналістом «Kyiv Post» Олексієм Сорокіним.

Олексій Сорокін: Ми знаємо, що всі президентські адміністрації, впливові чиновники та бізнесмени не були задоволені тим, що і як пише «Kyiv Post». Ми завжди були критичними, аналізували, були чесними. Знаємо, що власник видання спілкувався із чиновниками різних адміністрацій. Звісно, вони говорили про невдоволення нашою діяльністю. Власник бренду, відповідно, був невдоволений нашою роботою. Після публікації матеріалу про Венедіктову від 3 листопада, власник навіть приїздив у редакцію, повідомляв, що має проблеми через те, що ми пишемо. Ми розцінювали це як тиск. Знаємо, що головному редактору часто доводилося захищати редакцію від зовнішнього тиску.

Ми зараз випускаємо розсилку, з наступного тижня буде виходити наш подкаст, плануємо розробку сайту.

Зустрілися із непрофесійними діями журналістів? Подайте скаргу через сайт Комісії з журналістської етики

Про що свідчить історія з «Kyiv Post»?

Наскільки складно працювати незалежним журналістам в Україні? Тиснути може і влада, і власник, і громадськість. Про це говорили з директоркою Українського інституту медіа та комунікації, членкинею Комісії журналістської етики Діаною Дуцик.

Діана Дуцик: Мене непокоять сигнали та тенденції, що з’являються у нашому медіаполі. Чула від журналістів, що дуже часто складно записувати інтерв’ю із представниками влади, або представниками політсили, яка є провладною, бо жорстко цензуруються питання до інтерв’ю. Особливо показовою є ситуація із «Kyiv Post». Хоча нібито тут нема ознак жорсткої цензури. Однак ця історія показує, що залишається проблема взаємин влади та власників. Коли нема прямого тиску на медіа, тиснуть на власника. Це повторюється: таке було при Кучмі, Януковичу.

Не хочеться знову прийти до того, що мали у 2013 році. Нам потрібна зараз стабільна ситуація. Влада має зрозуміти, що показник свободи слова в Україні — чутлива ознака загальної ситуації у суспільстві. Він важливий для західних партнерів, для суспільства, яке усвідомило себе. Якщо тиск посилюватиметься, журналісти відстоюватимуть свої права.

Ми маємо максимально забезпечувати баланс думок у своїх матеріалах. Журналісти мають розуміти свою частину відповідальності, а влада — свою. Питання, як це все розв’язується. Можна це все цивілізовано обговорити, виробити спільні правила.

Як журналістам відстоювати свої права?

Як і у яких випадках журналісти можуть себе захистити, пояснювала медіаюристка, адвокатка, керівниця юридичного напрямку ГО Інститут розвитку регіональної преси Оксана Максименюк.

Оксана Максименюк: Щоб захиститися від тиску власників медіа, варто висвітлити цю проблему. Важливою є реакція суспільства, його вплив у таких ситуаціях. Помічним є створення профспілок усередині організацій. Вони також можуть представляти та захищати інтереси працівників. У нас є ст. 171 ККУ, яка відносить до перешкоджання журналістській діяльності заборону висвітлення окремих тем. Сама редакція, журналісти, у рамках трудового законодавства, також можуть захищати свої права, звертаючись до Міністерства праці. Якщо йдеться про тиск чиновників, тут також діє ст. 171 ККУ.

Якщо на журналістів тиснуть через дописи у соцмережах, хейтять у коментарях і якщо відомий автор, можна звертатися до суду щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. Якщо йдеться про погрози, необхідно писати заяву у поліцію. У такому випадку передбачена кримінальна відповідальність. Дієвим є звернення до колег, засудження перелічених вище дій.

Коли хтось із журналістів порушує ваші права, ви теж можете відстояти себе. Для цього є Цивільний кодекс, який каже, що у разі поширення неправдивої інформації, особа має право звернутися до суду. Для цього необхідні докази того, що інформація не відповідає дійсності або перекручена. Особа має право вимагати спростування або видалення її.

Програма виходить за підтримки Комісії з журналістської етики

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS