Міжнародний суд ООН — не Печерський: є надія на об’єктивність

У цій справі Україна вимагає компенсації за триваючі порушення Росією двох міжнародних договорів: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації. В прямому ефірі професор міжнародного права Володимир Василенко.

Лариса Денисенко: Варто пояснити чим відрізняється позов, який поданий до міжнародного суду ООН Україною проти Росії, від процедури слухання клопотання стосовно запровадження тимчасових запобіжних заходів.

Володимир Василенко: Не можна розділяти одне від одного. Передбачено, що суд на вимогу тої чи іншої сторони спору може ухвалити рішення про попередні або запобіжні заходи, зобов’язуючи ту чи іншу сторону утриматися від подальших порушень і від дій, які сприяють продовженню спору і погіршенню ситуації.

Андрій Куликов: Судячи з того, як сформульовано – «порушення двох міжнародних договорів, конвенція про боротьбу с фінансуванням тероризму і Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації», йдеться про те, що Україна звинувачує Росію у підтримці тероризму. А до чого тут всі форми расової дискримінації?

Володимир Василенко: Після окупації Криму та окремих районів Луганської і Донецької областей, Російська Федерація як держава-окупант почала здійснювати заходи, які являють собою дискримінацію на етнічному ґрунті.  Йдеться про тотальну зачистку всього українського і кримськотатарського в Криму та зачистку всього українського в Донецькій і Луганській областях. Там закриваються українські школи, переслідуються вчителі української мови тощо.

Після окупації Криму та окремих районів Луганської і Донецької областей, Російська Федерація як держава-окупант почала здійснювати заходи, які являють собою дискримінацію на етнічному ґрунті

Лариса Денисенко: Часто питають, що саме цей суд розглядає? Чому він не розглядає територіальну цілісність України і претензії стосовно того, чому не розглядається незаконність референдуму чи саме питання окупації?

Володимир Василенко: Це цілком нормальне питання, тому що деякі офіційні джерела намагалися поширювати інформацію, сенс якої полягав в тому, що, мовляв, ми вирішимо питання відповідальності Росії за агресію в міжнародних судових інстанціях. Це не зовсім правильний підхід.

Для того, щоб вирішити питання відповідальності Росії за агресію, потрібно, щоб суд саме цю справу взяв до розгляду. А він не може взяти цю справу до розгляду, тому що за статутом Міжнародного суду ООН будь-який спір в суді може розглядатися лише за згодою всіх сторін, які задіяні у спорі.

Чому розглядаються саме порушення цих конвенцій? Тому що в цих конвенціях є так зване арбітражне застереження. Коли підписувались ці конвенції, сторони взяли на себе зобов’язання, що в разі виникнення якихось непорозумінь при застосуванні конвенції чи якщо одна зі сторін порушує положення конвенції, то будь яка сторона може звернутися до суду, і суд зобов’язаний взяти цю справу до розгляду.

Лариса Денисенко: Чому в цій історії не фігурує персональна відповідальність Путіна? Чому це міждержавний спір?

Володимир Василенко: Відповідно до цих конвенцій, їх сторонами є держави. Йдеться про встановлення порушень цих конвенцій державою як такою і про відповідальність держави про свою міжнародну протиправну поведінку, в разі якщо ця протиправна поведінка призвела до якоїсь шкоди – матеріальної чи моральної. Тоді суд визначатиметься з обсягом репарацій чи компенсацій цієї шкоди.

Це тимчасові заходи, тобто заходи, які мають виконати сторони чи одна сторона на вимогу суду до ухвалення ним остаточного рішення для того, щоб припинити вже зараз порушення, дотримуватися вимог цих актів з тим, щоб не ускладнювати ситуацію

Лариса Денисенко: Сьогодні виступала українська делегація. Завтра виступає російська. Далі що процедурно відбувається? Слухання тривають 4 дні.

Володимир Василенко: Специфіка процедури, яка існує в Міжнародному суді, полягає в тому, що це початок слухань, де виступають обидві сторони. Після цього відбувається письмова стадія – суд вивчає матеріали і документи, які подали сторони. Українська сторона подала меморандум, російська – контрмеморандум. Протягом письмової стадії судді готують майбутнє рішення суду. Після письмової стадії знов відбуваються усні дебати, після них суд ухвалює рішення.

Андрій Куликов: Клопотання про застосування запобіжних заходів. Про які запобіжні заходи йдеться?

Володимир Василенко: Це тимчасові заходи, тобто заходи, які мають виконати сторони чи одна сторона на вимогу суду до ухвалення ним остаточного рішення для того, щоб припинити вже зараз порушення, дотримуватися вимог цих актів з тим, щоб не ускладнювати ситуацію.

Ці позови в міжнародних інстанціях не вирішують питання про відповідальність Росії як держави агресора, не вирішують питання про встановлення шкоди, яка спричинена Україні актом збройної агресії і не вирішують питання компенсації за збитки, які несе держава Україна, ліквідуючи цю шкоду. Йдеться просто про порушення окремих конвенцій.

Чому я на цьому роблю наголос? Позови, які заявила Україна, – це абсолютно правильні дії. Але вище політичне керівництво України не повинне цим обмежуватися. Воно ще в 2014-му році повинно було створити або посаду урядового уповноваженого, або спеціальний міжвідомчий орган, відповідальний за створення консолідованої претензії держави Україна як такої, що зазнала збройної агресії з боку держави Росія, яка вчинила збройну агресію.

І в цій консолідованій претензії потрібно узагальнити всі факти, які свідчать про збройну агресію, на основі доказів визначити обсяг шкоди, яку спричинено державі Україна, визначити обсяг претензій до Росії, вказати винних, причетних до воєнних злочинів. Та офіційно по дипломатичних каналах це має бути пред’явлено Російський Федерації. Звичайно, Росія відмовиться задовільнити цю консолідовану претензію України, однак буде сформульована позиція України. Ми не знаємо, що відбудеться через рік-два чи десять років. Коли Гітлер чинив свої злочини в Європі, він навіть не думав, що колись йому доведеться закінчити життя самогубством, а його команда сяде на лаву підсудних у Нюрнберзі.

Я думаю, що суд ухвалить рішення про тимчасові запобіжні заходи, адже існує великий масив доказів того, що відбувається порушення обох конвенцій

Андрій Куликов: Як формується міжнародний суд ООН, і наскільки там беруть перевагу симпатії членів тієї чи іншої країни?

Володимир Василенко: Очевидно, це питання навіяно української практикою Я мушу сказати, що Міжнародний суд ООН – це не Печерський суд. Судді Міжнародного суду ООН обираються Генеральною асамблеєю ООН. Відповідно, до критерій, встановлених в статуті суду, це мають бути люди високих моральних якостей, професіонали вищого рівня, які займали вищі судові посади в своїх країнах або відомі, як визнані фахівці міжнародного права.

Лариса Денисенко: Якщо рішення буде на користь України стосовно застосування тимчасових запобіжних заходів, що це означатиме для нас і для Російської Федерації? І якщо суд пристане на бік того, що не схвалить цю вимогу, чи не позначиться це на долі цілого позову?

Володимир Василенко: Я не думаю, тому що суд об’єктивно розглядає всі докази, які надають сторони. Я думаю, що суд ухвалить рішення про тимчасові запобіжні заходи, адже існує великий масив доказів того, що відбувається порушення обох конвенцій.

Трансляцію засідання Міжнародного суду ООН по цій справі ви можете спостерігати за посиланням http://webtv.un.org/meetings-events/international-court-of-justice-icj/