Медицина у війську — величезна проблема, на яку ніхто не хоче звертати увагу — Аліна Михайлова
Керівниця медичної служби «УЛЬФ» 108-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» Аліна Михайлова розповідає про некомпетентність певних лікарів та медиків, які працюють на стабпунктах та евакуюють поранених бійців.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Про військову медицину
Медицина у війську — це одна велика проблема, говорить Аліна Михайлова. Зараз вони перебувають восьмий місяць на Донецькому напрямку. Керівниця медичної служби «УЛЬФ» 108-го окремого мехбату «Вовки Да Вінчі» працює разом з військами Збройних сил України та військово-медичними госпіталями, які підпорядковуються Командуванню медичних сил.
За її словами, медичні роти ЗСУ мають дуже низький рівень підготовки, на відміну від ВМГ. Останні знають свою роботу, у них є забезпечення. Військовослужбовиця каже, що недостатньо взяти просто лікаря і поставити його на посаду начальника медичного пункту. Такий лікар може не знати протоколів, може він вчився дуже давно чи намагається перенести цивільне лікування травми на військові тактичні травми. Не вистачає й забезпечення на стабілізаційних пунктах.
Військові не хочуть брати нічого на баланс, щоб потім це списувати чи мати як інвентарне майно. Є величезна проблема із молодшим медичним персоналом та з персоналом, який має хоч якесь бажання і якусь ініціативу щось робити, каже захисниця.
«Медицина — це величезна проблема, на яку ніхто не хоче звертати увагу, тому що в пріоритеті у нас сьогодні піхота і виконання бойового завдання. Але медицина і піхота — це дві нероздільні частини. Якщо у нас сьогодні закриваються очі на фронтову медицину, то я не впевнена, чи ми здобудемо перемогу хоча б на якійсь діляночці маленького фронту», — говорить Аліна Михайлова.
Читайте також: Ми робимо все, аби військові не ризикували життям, — Аліна Михайлова
Про вимоги
На посади начальників медичних служб, медичних пунктів призначаються люди, які не проходять перевірку на знання протоколів, зауважує військова. Зараз вся тактична медицина у нас на фронті тримається на протоколах TCCC. Це введено офіційно у війська. Також з минулого року дозволили переливати кров на догоспітальному етапі.
«Є наказ про лікування геморагічного шоку. Цей наказ МОЗ вимагає лікувати гемшок препаратами крові, цільною кров’ю, компонентами крові. Навколо мене є 4-5 стабпунктів, але з них не виконує жоден цю вимогу. Я перебуваю в єдиному стабпункті на секторі, який має цільну кров», — зазначає керівниця медичної служби «УЛЬФ» 108-го окремого мехбату «Вовки Да Вінчі».
Про бойових медиків
У підрозділі Аліни Михайлової усі бойові медики проходять зараз лікування через поранення. За її словами, через активність бойових дій, наші величезні втрати поняття «бойового медика» не просто нівелюється, а таких спеціалістів просто немає. Бойовими медиками стають ті люди, які краще знають медицину. У її підрозділ всі піхотні бійці проходять курс медицини.
«Роль бойових медиків виконують просто бійці, які краще знають медицину або просто бійці, які опинилися першими біля пораненого. У кращому випадку, вони надають допомогу з аптечки пораненого побратима», — говорить вона.
Читайте також: «Женевська конвенція і червоні хрести нас не захистять»: як відбувається евакуація поранених та надання меддопомоги на фронті
Про етап евакуації
Коли поранений боєць потрапляє на етап евакуації, то його має зустрічати фахова команда лікарів, пояснює Аліна Михайлова. Та за її словами, тут також є свої труднощі. Зокрема, етап самої евакуації може тривати 3-4 дні. Здебільшого команда лікарів робить пораненому бійцю протекцію дихальних шляхів та перевʼязки. Ніхто не контролює те, що вони роблять і який обсяг допомоги вони мають надавати. Також після смерті пораненого ніхто не займається аналізом тих медичних дій, які йому надавали на реанімаційному столі.
«Ми продовжуємо на 11 році війни далі говорити про величезні проблеми й величезні прогалини в фронтовій медицині на всіх абсолютно рівнях. На це просто закриваються очі. У нас є багато лікарів у війську, які є пихатими й самовпевненими. Пиха, самовпевненість, небажання вчитися й оновлювати свої знання приводять до каліцтва і смерті наших поранених бійців. А за це не несуть ніякої відповідальності», — каже вона.
Які рішення
- Створення пілотного проєкту медичного батальйону
- Підготовка як бійців, так і лікарів.
- Перекваліфікація лікарів, відбір лікарів на курси.
- Випрацювання стандартів надання допомоги на кожному рівні.
- Політична воля для розв’язання проблем військової медицини
Читайте також: Стабілізація та евакуація поранених: власний і запозичений досвід
Довідково
Нагадаємо, 15 лютого в Україні створили Асоціацію операторів та інструкторів з першої допомоги й тактичної медицини. Це найбільша національна асоціація, яка об’єднала різні напрями, що пов’язані із першою допомогою, тактичною та військовою медициною, волонтерською та медичною діяльністю, реабілітацією.
Тактична медицина — це не тільки турнікети й аптечки особового складу. Сюди входять евакуаційний транспорт, оснащення цих машин, рюкзаки медика, переливання крові. Треба забезпечувати бойових медиків від зводу, роти, батальйону й вище.
Про особливості роботи екіпажу медичної евакуації у нашому ефірі розповіла командирка екіпажу медичної евакуації медичного батальйону «Госпітальєри», аналітикиня Міжнародного центру української перемоги Тата Маргарян.
За словами співзасновника волонтерської організації UA First Aid Леся Якимчука, 90% усіх смертей на фронті стаються від втрати крові.
Як зазначив в етері Громадського радіо ексзаступник міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну щонайменше 40% людських втрат у нашій країні були не від тяжкості поранень. А через відсутність кваліфікованої допомоги та боротьби з крововтратою.
Валерій Івасюк додав, що ще з радянських часів в Україні є порочна практика: власні станції переливання крові мають лише великі хірургічні центри. Однак усе має бути уніфікованим.
Як писало Громадське радіо, військовий стандарт «Спільна об’єднана доктрина з медичної евакуації», який розроблено на основі стандарту НАТО STANAG 2546 — AJMedP-2, затверджено наказом начальника Центрального управління метрології й стандартизації Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України у 2016 році.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту