85% бійців із Третьої штурмової після поранення повертаються в стрій — Толкачова

Про структуру

Олена Толкачова розповідає, що вони створювали Патронатну службу у Третій штурмовій бригаді, яка є частиною «азовського руху».

«На базі нашої Третьої штурмової бригади зробили цей експеримент — створили штатну структуру в Збройних силах, службу супроводу. Потім ми її запропонували для інших для інших Сил оборони: для Національної гвардії, де зараз перебуває «Азов», для Національної поліції, прикордонників та інших військ. Цю службу створили на базі групи цивільно-військового співробітництва, яка є штатною структурою в військовій частині.

Ми дуже багато знайшли таких речей, які прописані в функціоналі цієї групи цивільно-військового співробітництва і почали розвивати ці напрямки. Повністю для Збройних сил ми прописали функціонал і додали власні напрацювання за часи АТО, ООС і повномасштабного вторгнення. У такому вигляді ми представили це командуванню.

Це дуже важлива структура, тому що вона показала конкретно в Третій штурмовій бригаді результат у 85% повернення в стрій серед поранених. Це говорить про те, що супровід військового під час лікування, реабілітації мотивує людину повертатися в військо.

Найбільше мотивує військових саме людське ставлення й опіка. Вони знають, що мають людину, до якої можна звернутися в будь-який момент з будь-якого питання: чи то лікування, чи то документи, чи то допомога родині. Військовослужбовець почуває себе захищеним і знає, що якщо з ним щось станеться погане, то про його родину попіклуються.

І ця ідея, коли саме військовий підрозділ піклується про своїх військовослужбовців, дає мотивацію служити далі у війську, ставати професійними військовими. Це ж безпосередньо впливає на мобілізаційний ресурс», — говорить Толкачова.

Слухайте також: Етнографія для військових: чим ми можемо підтримати ветеранок і ветеранів

Про труднощі

Олена Толкачова зазначає, що великою проблемою є реабілітація військовослужбовців. У країні немає реабілітаційної інфраструктури як для цивільних, так військових.

«Насправді є складність у тому, що нам потрібно окремо шукати додаткові кошти для того, щоб допротезовувати або реабілітувати наших поранених військових. Ми постійно залежимо від донатів. У нас є благодійний фонд при підрозділі. І, на жаль, якість надання медичних послуг з реабілітації прямо залежить від їхньої вартості», — говорить Толкачова.

Читайте також: Психологічна реабілітація військових та фізична реабілітація тварин — Скакун про плани «Зоопатруль Україна»

Довідково

Нагадаємо, у Збройних силах України створюється єдина система щодо роботи з членами сімей загиблих, зниклих безвісти та полонених військовослужбовців, повідомив начальник Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генштабу ЗСУ полковник Олександр Кутков. Вона запрацює з 1 жовтня 2024 року.

За його словами, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський затвердив Концепцію впровадження соціального супроводу військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Головна мета створення такої системи — піклування про родини військовослужбовців та їх загальне інформування, супровід поранених, координація та зв’язок із сім’ями полонених, зниклих безвісти та загиблих.

Кутков наголосив, що відповідні підрозділи будуть розгорнуті в складі чинних штатних підрозділів цивільно-військового співробітництва. Першочергово служби соціального супроводу будуть комплектуватися військовослужбовцями, звільненими з полону, та людьми, які через поранення чи стан здоров’я не можуть брати участь у бойових діях.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі