facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Етнографія для військових: чим ми можемо підтримати ветеранок і ветеранів

Про Етнографічне дослідження шляху ветеранів та їхніх близьких говоримо з Любов Галан, головою Правозахисного центру для військовослужбовців «Принцип».

Етнографія для військових: чим ми можемо підтримати ветеранок і ветеранів
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

У дослідженні узяли участь воїни, які звільняються зі служби, ветерани з пораненнями, а також члени їхніх родин.

Протягом 3 місяців вони комунікували через месенджери з аналітиками-операторами про успіхи та перешкоди, потреби та переживання, попередній досвід та очікування майбутнього. Метод мобільної етнографії допоміг більше заглибитися разом із нашими респондентами у щоденний досвід відновлення та повернення до цивільного життя.

Цінність етнографічного методу: дає змогу вловити й описати культурний контекст повсякденного життя досліджуваної спільноти та поглянути на це життя з перспективи самих представників спільноти, їхніх цінностей та уявлень про світ. Мобільна етнографія допомагає це зробити за допомогою мобільних телефонів відносно швидко та у масштабі.

Любов Галан: Коли ми починали цю мобільну етнографію за допомогою переписування у месенджерах, хвилювалися, що нашій аудиторії це не зайде. Однак з’ясували, що це найбільш зручний метод найбільш, мабуть, зручний для наших опитуваних ветеранів та членів їхніх родин. Однак саме мобільна етнографія дала їм можливість сказати все, що вони хотіли. Нам дуже багато писали, з нами дуже багато чим ділилися і це мене дійсно вразило і розчулило. Бо мотивація цих людей — це розказати свій досвід, для того, щоби покращився досвід інших.

Обкладинка звіту дослідження

З ключових висновків, які стосуються результатів дослідження — це про роль родини. Йдеться не лише про фізичну, психологічну підтримку.

  • Родини пораненої чи пораненого виконують роль різного персоналу, яку мала б виконувати держава. Родини у нас є медіатором, іноді фактично виконують обов’язки молодшого медичного персоналу, соціального працівника, є менеджерами для ветерана. Тобто фактично на їхні плечі лягає виконання великої кількості неоплачуваної роботи.

Ця робота  — дуже велике на них навантаження. Бо одночасно вони можуть доглядати старших членів сім’ї, мати свою роботу. Це невидимі для більшості суспільства і точно невидимі для держави функції, які лягають на плечі цих людей.


Читайте та слухайте також: «Має бути повага до бійців»: чому необхідно реформувати військово-лікарські комісії?


Дуже багато корисної інформації ми отримали звичайно про питання реабілітації. Тому що в нас дуже багато суперечливої інформації та даних навіть в нашій організації з приводу того, як це відбувається. Проблема у тому, що люди не завжди розуміють, що таке реабілітація. І не завжди їхні уявлення про це збігаються з тими стандартами, які б мали бути. А от детальні описи, як це відбувалося з конкретними людьми, дозволяють нам побачити певні проблеми.

Для мене найбільшим висновком є те, що ми дуже багато говоримо про реінтеграцію ветеранів. Зараз це дуже запитувана тема і в органах влади, і всі хочуть займатись ветеранами. Ми дуже багато клішовано говоримо про повернення в цивільне життя. Але ми бачимо з досвіду нашої цільової аудиторії, що цей шлях зараз для поранених ветеранів зокрема, є дуже тяжким. Тому що війна не закінчилась. Ці люди і їхні родини продовжують жити у війні.  Вони продовжують себе асоціювати з війною, волонтерити. Вони також мають почуття вини — це класичний наслідок травми: «я не можу бути поруч зі своїми хлопцями, я не можу бути поруч зі своїм підрозділом, підтримувати їх». Для багатьох поранення є складним психологічним фактором. Бо йдеться про припинення чи призупинення військової кар’єри.

  • Детальне заглиблення у цей світ дозволяє правильніше відкалібровувати меседжі й допомагати більш правильно побудувати психологічну підтримку їм і їхнім родинам у тому контексті, у якому вони є.

Слухайте також: Як правильно комунікувати з військовими з інвалідністю?


Чим ми можемо допомогти ветеранам та ветеранкам

Любов Галан: Треба розділити якісь символічні речі, як більш доречного, наприклад, на вулиці це робити. Багато хто закликає все-таки не втручатися в особистий простір людей, бо ти ніколи не знаєш наскільки це доречно. Іноді це доречно, іноді — ні.

  • Жест «завдяки тобі», прикладена рука до серця, дуже класний. Бо він ні до чого не зобов’язує, не є таким, що переходить в межу. Але з іншого боку показує людині, що я тебе бачу, дякую тобі, шаную тебе.

Важливим буде для тих, хто прочитає цей звіт, зрозуміти, що родини поранених ветеранів, самі ветерани відчувають, що вони є не на своєму місці, іноді йдеться навіть про  почуття самотності.  Світ має показувати якісь ознаки солідарності з цими людьми. Навіть банальна річ — підтримка зборів на армію,  навіть якщо це безпосередньо не стосується підтримки цього пораненого ветерана, для нього і для його сім’ї буде маркером того, що навколо мене є небайдужі. Бо вони продовжують розуміти, що війна триває.

З приводу поранених ветеранів — це також і поширення інформації. Наприклад, про різні інформаційні продукти для них. Бо запит на інформацію є одним із найбільших.


Якщо ви хотіли б інформаційно для поранених військових і ветеранів підтримати, також поширюєте наш Правовий навігатор,  де зібрані алгоритми для військових, їхніх родин з приводу того, що робити у тій чи іншій ситуації.


Громадське радіо про комунікацію з військовими

Раніше в етері Громадського радіо говорили із керівницею гарячої лінії для військовослужбовців та їх близьких ВАРТО ЖИТИ Наталією Поцелуєвою про те, якою має бути психологічна підтримка військових, звільнених військовополонених і їхніх родин. 

Сприйняття військових українським суспільством та конфліктні ситуації з ними обговорювали разом із Яриною Ключковською, консультанткою зі стратегічної комунікації.

Про збереження ментального здоров’я і добробуту, перехід до цивільного життя та спілкування з військовими нам розповідав психотерапевт Артем Осипян.

Зі штурмовицею Оленою Риж говорили про недоречність розділення військових та цивільних. Також стрільчиня-санітарка пояснювала, з чим стикається жінка в армії.

До того ж ми мали розмову з Аліною Вяткіною, керівницею проєкту «База», яка розповідала про однойменний мобільний застосунку психологічної допомоги для ветеранів та ветеранок.

Наприкінці серпня 2023 року у Києві презентували проєкт «Права ветеранів». Він спрямований на вирішення правових та юридичних питань, з якими стикаються ветерани, військовослужбовці, члени їхніх родин та члени родин загиблих захисниць та захисників України. Начальник штабу ГО «Спілка ветеранів АТО» Влад Якименко зазначив, що проєкт також спрямований на соціальну реінтеграцію зазначених категорій осіб.


Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.


 

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«Тисяча пнів дорогою на Буковель»: що з рубкою лісів у Карпатах

«Тисяча пнів дорогою на Буковель»: що з рубкою лісів у Карпатах

9 год тому
Екоактивістка: Скласти на купу — найбільш цивілізоване, що Україна робить зі сміттям

Екоактивістка: Скласти на купу — найбільш цивілізоване, що Україна робить зі сміттям

Троя про службу в Нацгвардії: «Якби повернулася у часі, не змінила б рішення»

Троя про службу в Нацгвардії: «Якби повернулася у часі, не змінила б рішення»

Про що говоритиме Байден із союзниками на наступному «Рамштайні»

Про що говоритиме Байден із союзниками на наступному «Рамштайні»