Калмикова: У нас понад 15% людей будуть або ветеранами, або членами їхніх родин
Про проєкт «Права ветеранів», помічників ветеранів та стратегію держави щодо адаптації військових до цивільного життя говоримо з виконавчою директоркою Українського ветеранського фонду Наталією Калмиковою.
У Києві презентували проєкт «Права ветеранів». Він спрямований на вирішення правових та юридичних питань, з якими стикаються ветерани, військовослужбовці, члени їхніх родин та члени родин загиблих захисниць та захисників України.
Начальник штабу ГО «Спілка ветеранів АТО» Влад Якименко зазначив, що проєкт також спрямований на соціальну реінтеграцію зазначених категорій осіб.
За його словами, проєкт три місяці реалізовувався у тестовому режимі в Харкові та Харківській області. За цей час консультацію надали близько 300 ветеранам та кільком сотням членів їх родин. Якименко заявив, що зараз завдяки допомозі Українського ветеранського фонду проєкт розпочинає роботу в ширшому форматі: за допомогою можуть звернутися ветерани та військовослужбовці з усієї України.
Якої юридичної підтримки найчастіше потребують ветерани?
Наталія Калмикова: Кількість ветеранів в Україні буде велика, вона була велика і до початку повномасштабного вторгнення. Але зараз в нас сотні тисяч мобілізованих людей, які в процесі отримання статусу учасника бойових дій. Відповідно, після отримання цього статусу вони будуть вже ветеранами.
Ми, Український ветеранський фонд Мінветеранів, профінансували проєкт з юридичної та правової допомоги. Ми фінансуємо проєкти громадських організацій, які працюють в інтересах ветеранів. Громадська організація, яка виграла безповоротну фінансову допомогу, «Спілка ветеранів АТО», реалізовує цей проєкт.
Щодо того, чи справляється Мінветеранів зі своєю роботою: треба дивитись на те, з якими запитами звертаються ветерани і їхні родини, і на сферу відповідальності, до якої належить та чи інша проблематика.
- Найчастіше ветерани звертаються щодо отримання статусу учасника бойових дій, адже Міноборони розпочало надавати такі статуси лише минулого грудня.
Тобто люди, які прийшли на війну у 2022 році, почали отримувати ці статуси лише тоді. Багато виникає складнощів з отриманням цього статусу з об’єктивних причин.
Для того, щоб отримати статус, необхідно, щоб підрозділи, командири бійців надали відповідну інформацію. Але, на жаль, за цей час дуже багато людей загинуло, документи втрачені, в тому числі в боях тощо. Зараз Міністерство оборони та взагалі всі міністерства працюють над тим, щоб оптимізувати ці питання, процеси.
Але зараз людям, які не мають юридичної освіти, досвіду, необхідна допомога юриста або адвокат, який допоможе, розкаже, що заповнити й куди подати.
Друга проблема, з якою звертаються — це, на жаль, отримання інвалідності з висновками військово-лікарської комісії (ВЛК). Далі вже йдуть питання виплат. Тому ми підтримуємо всі проєкти, які подаються до нас.
Читайте також: Важливо підтримувати ветеранів на всіх етапах: лікуванні, реабілітації, адаптації — Тарас Ковалик
Про інститут помічника ветерана
Наталія Калмикова: Мінветеранів реалізовує пілотний проєкт в чотирьох областях. Впроваджують інститут помічника ветерана. По 100 людей в кожній області будуть допомагати ветеранам з усіма їхніми питаннями: від отримання довідок до працевлаштування.
Зараз помічники ветерана розпочали навчання. Для того, щоб мати необхідну базу знань щодо прав, пільг захисників, їхніх родин та родин загиблих. У вересні вони вже почнуть працювати у Дніпропетровській, Вінницькій, Львівській і Миколаївській областях.
Надалі ця система поширюватиметься. Оскільки в нас буде величезна кількість ветеранів, то чим більше дієвих інструментів системи буде, тим краще.
Загалом у нас ветеранських організацій дуже багато. Їх створювали, починаючи з 2014 року. Але найактивніші учасники, що створювали ці організації, повернулись на фронт захищати країну. Тому зараз діє шлях, коли Мінветеранів розробляє стандарти надання того чи іншого виду допомоги. Тоді вже надавачі послуг отримують акредитацію, що вони дійсно відповідають і надають послуги згідно зі стандартами, роблять це на місцях.
Стратегія держави щодо ветеранів
Наталія Калмикова: Серед захисників і захисниць, які звільняються з армії зараз, або зроблять це після перемоги, є різні люди. Будуть ті, які потребуватимуть довічного піклування, а будуть ті, які дійсно будуть спроможні робити щось в цивільному житті. Не стоїть питання про те, щоб зробити всіх активними, щоб всі працювали на країну. Питання в тому, що людина, яка може сама себе забезпечити, почувається інакше. Вона почуває себе гідною, потрібною.
Людина в армії, під час бойових дій, знає, де її місце, в чому її роль, має близьке коло побратимів, з якими йде разом в бій. Тобто це дуже зрозуміле місце, де перебуває людина. Потім, після звільнення, військовий потрапляє в ситуацію, коли постають питання: «Хто я? Чи потрібен/потрібна я зараз?»
У державі, бізнесі, суспільстві, ветеран повинен мати можливість сказати: «Я знайшов своє місце, я тут корисний/корисна, я можу сам/сама щось заробити, я можу утримувати свою родину». Це про стан, коли людина не відчуває себе з жебраком.
Для ветеранів було багато зроблено і до повномасштабної війни. Дуже багато ветеранів, родин ветеранів відкрили свої підприємства, працевлаштувались тощо. Але зараз це ще важливіше з огляду на те, що ми будемо країною ветеранів.
- У нас понад 15% людей будуть або ветеранами, або членами родин ветеранів.
Бізнесу варто розуміти, що на роботу ми будемо брати ветеранів, тому що інших людей працездатного віку може і не бути. Тому синергія держави, бізнесу, суспільства на індивідуальному рівні важлива.
До того ж я проти стигматизації. Це проявляється, коли ми кажемо, що ось ветеран, йому треба допомога. Люди, які пройшли бойові дії — найсильніші з нас. Можливо, такі люди просто хочуть, звільнившись з армії, зайнятися своїм життям, якого вони не мали.
Можливо, вони хочуть просто працювати, відпочивати й мати можливість не бути залученими до ніяких великих процесів тощо. Але вони при цьому хочуть почуватися гідними, не бути постійно тими людьми, яким треба добиватись, щоб їм щось виплатили.
Тому зараз готується новий закон про засаду ветеранської політики. У жовтні, згідно з планом Кабінету міністрів, він має вже бути готовий до обговорення. Таким шляхом, скоріш за все, ми підемо.
Це має сенс, тому що кожна людина хоче себе поважати, в першу чергу. А для того, щоб людина себе поважала, вона має самостійно керувати своїм життям, заробляти.
Читайте також: Соціальне забезпечення для ветеранів та ветеранок
Громадське радіо про ветеранів та ветеранок
Нагадаємо, що Український ветеранський фонд запустив програму макрофінансування громадських організацій (ГО), які опікуються ветеранами, їхніми родинами та дітьми.
Як зазначила міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна в інтерв’ю Радіо Свобода, Міністерство у справах ветеранів очікує, що інститут помічника ветерана в Україні запрацює з осені. У липні у Мінветеранів повідомили, що всього до проєкту планують залучити 400 помічників, до кожного з яких прикріплять до 100 ветеранів.
Раніше в етері Громадського радіо Аліна Вяткіна розповідала про застосунок психологічної допомоги для ветеранів та ветеранок «База».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS