Допомога з працевлаштування переселенців: яка ситуація в областях?

Вікторія Олійник: Міська рада Запоріжжя говорить, що довгострокових програм для працевлаштування внутрішньо переміщених людей не має. Бо через постійні обстріли у місті люди надовго не затримуються. Тому допомагають їм чим можуть точково, тоді, коли переселенці цього потребують.

Ми також пробували дізнатися, для прикладу, у Рівному, чому у них немає таких програм. У тамтешній міськраді нам відповіли, що поки у них такої потреби немає: справляються в особистому порядкові, працюють переважно особисто за запитами переселенців.

Щодо міста Донецьк показників, звісно, не маємо. Але у нас є дані про кількість людей, які вимушені були переїхати власне на Донеччину. Цифри вражають.  Станом на кінець березня цього року таких людей було 530 тисяч. Це дуже великий показник. Це не нова хвиля, бо станом на 2021 рік на Донеччині було уже 513 тисяч ВПО.

Також деякі міста, які не ухвалили окремих програм для переселенців, відкрили для них центри допомоги та фінансують роботу саме цих установ. Це також є допомогою, бо люди можуть там дізнатися про свої права. Це окрема стаття витрат місцевого бюджету.  Але ми не бачимо її окремою програмою. Тож у різних містах України дуже різні підходи до допомоги переселенцям.

• Держава просто розробляє власні загальнодержавні програми, які реалізують місцеві ради. Зрештою міста зобов’язані щось вигадувати та додавати щось від себе.

Наприклад, у Києві є 380 тисяч переселенців. Міська влада говорить, що це дуже багато, як новий район. Загальнодержавними програмами допомогти їм, інтегрувати їх не вийде.

Ми провели дослідження всеукраїнських програм. Знаємо про кількість переселенців у кожній області та у кожному обласному центрі. Була значна робота, щоб усі зібрані дані уніфікувати. У нас зараз дуже багато переселенців, їм всім буде потрібна допомога, тому що ці люди буквально залишились заново починати своє життя. Тому є запит на це дослідження, плануємо поширити його на міста, які не мають статусу обласних центрів.

Які міста і чому обирають переселенці?

Вікторія Олійник:  З нашого дослідження ми довідалися, що більшість наших ВПО проживають не в західній, і не у центральній частині України. Вони переїхали не далеко від свого дому, обравши східні регіони. Для багатьох з нас це стало сюрпризом через стереотип, що усі поїхали на захід.

• Однак найбільше навантаження мають саме Дніпро, Запоріжжя і Харків. І потрібно звертати увагу  саме на них. 

Також потрібно працювати над створенням уніфікованої системи допомоги ВПО. Бо кожен робить своє, але це не завжди дозволяє переселенцям розуміти, на що вони мають право саме у цій громаді. Якщо в одній громаді їм би давали більше виплат, допомагали з роботою, то в іншій громаді це може бути відсутнє. І ці люди не отримують повноцінної допомоги у реінтеграції. Більше уваги потрібно приділити роботі центрів зайнятості: якщо людина має роботу, може забезпечувати свою сім’ю, вона буде чудово жити у будь-якій громаді.

Читайте також: Що таке ради ВПО і як вони можуть допомогти громадам

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS