Нам треба навчитися бачити у військових не супергероїв, не антигероїв, а людей — Ярина Ключковська

Чого вчить нас ця історія?

Ярина Ключковська: Ця історія нам демонструє всі ті проблеми, з якими ми починаємо стикатися зараз: у суспільстві з’являється більше приводів знайти між собою щось відмінне, замість того, щоб шукати щось спільне. Ми всі знервовані, маємо травми, нам важко, зайва агресія рано чи пізно буде виплескуватися.

• Тут кілька конфліктів відбулось одночасно: почалося все з мовного питання, а далі накопичилося багато непропрацьованих і непроговорених емоцій.

Медик бачить найстрашніший бік фронту, поранених і загиблих, страждання, він це все мусить через себе пропустити. А з іншого боку є людина, яка могла б бути на фронті, яка фізично здатна бути на фронті, але чомусь відпочиває на курорті. У цій реакції прихований сором, агресивне відчуття провини.

Читайте та слухайте також: «Будьте поруч, помовчіть разом, або надайте простір»: як допомогти пережити втрату близької людини?

Ми таких конфліктів будемо бачити ще багато. Ніхто не повернеться з війни таким, яким пішов туди, тому що це травма. Ми всі тепер трохи травмовані, хтось більше, хтось менше. Це тепер нас буде розрізняти й розділяти: хто, як і наскільки був залучений у воєнний процес. Це різні досвіди. І нам всім треба учитися об’єднуватися. Наша слабка сторона: ми постійно іншуємо людей, які відрізняються від нас. Ми воюємо проти спільного ворога, а наш фундамент суспільний починає тріщати. Нам, як суспільству, треба зробити дуже велику роботу, щоб навчитися комунікувати між собою, знаходити спільну мову.

• Ця історія проявила іншування військових. Ми їх сприймаємо як супергероїв у хвилини, коли нам це вигідно.

Коли вони повертаються додому, ми починаємо фокусуватись на тому, які вони травмовані, які вони страхи пережили. І тоді ми їх спочатку бачимо трошки більше, ніж людей, а потім ми їх бачимо менше, ніж людей. А насправді нам треба навчитися в них бачити людей, і не однакових.

Читайте також: Ця війна — наша боротьба за свободу: чому ж може бути посттравматичний синдром?

«Мовний конфлікт буде у будь-якій двомовній країні»

Ярина Ключковська: Питання, яке стало приводом конфлікту, — мова. Мовне питання, безперечно, це пастка, тому що мова — це частина ідентичності. Зараз люди свою ідентичність бережуть, леліють і виражають. І це стає іноді важливішим, ніж переконання, ніж банальність, зацікавленість у чомусь матеріальному.

• Людині стає важливіше берегти свою ідентичність. Це стає більш інтенсивним, коли ця ідентичність є під загрозою.

Зараз наша національна ідентичність — під загрозою, нас нищать за те, що ми — українці. Я цим пояснюю хвилю україномовності, яка піднялася нині. Публічно люди усе більше говорять українською, а у сім’ї, наприклад, послуговуються двома мовами. Раніше багато людей говорили у сім’ї російською, а публічно — двома мовами.

Для російськомовних людей російська — це теж частина їхньої ідентичності. Їм складно відмовитися від того, з чим виросли. Мовний конфлікт буде у будь-якій двомовній країні.

Читайте також: Київ лідирує за кількістю скарг на порушення мовного законодавства

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS