«Неофіційними волонтерами стали наші адвокати», — Ольга Родіонова
Правова допомога на території Луганщини надавалася весь час, навіть тоді, коли розпочалися бойові дії. Про те, як працював Центр із надання безоплатної вторинної правової допомоги в Луганській області в мирні часи і під час збройного конфлікту. Куди довелося перебазуватися центру. Скільки адвокатів продовжують працювати в центрі. Як доводиться будувати комунікацію зі зміненим кадровим складом органів…
Вітаю слухачів громадського радіо в ефірі Ген справедливості з Ларисою Данисенко. Ми продовжуємо цикл програм, присвячених доступу до правосуддя і функціонування безоплатної правової допомоги. Сьогодні у нас особливі гості – це Ольга Родіонова – директорка регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги в Луганській області і співробітниця цього центру, а саме начальниця відділу організаційної роботи юридичного забезпечення діяльності та інформації – Оксана Дзень.
Спочатку хотілось би поговорити про становлення роботи центру в мирні часи, тобто щоб люди, які нас слухають уявляли скільки адвокатів працювало в мирні часи на центр, скільки людей, власне, користувались допомогою, яку надавали адвокати центру. І, власне, потім ми плавно перейдемо до того що зараз.
Ольга Родіонова: Добре. Розпочнемо з того що центр в мирні часи знаходився в місті Луганську, безпосередньо і надавав правову допомогу по всій Луганській області. З нами працювали близько 100 адвокатів, з нами укладені контракти з надання правової допомоги згідно з законодавством, тим категоріям населення, які мали на це право. До нас надходило дуже багато повідомлень. Центр проводив роботу, щоб усі знали про безоплатного адвоката та таку допомогу від держави. Тому ми проводили роботу із МВС в Луганській області відповідну роботу зі судами. Цілодобово надавалась допомога ми намагались не лише допомогти безоплатним адвокатам, а й вислухати людей, які звертались до нас за телефонами. Були у нас такі дзвінки, люди більше і більше про нас дізнавались. Нажаль, та ситуація, яка зараз склалася, ми знаходимось у місті Неловому Луганській області. Центр вимушений був переїхати. Але правова допомога надавалася весь час. Не дивлячись на це, що були бойові дії.
Лариса Данисенко: З якими складнощами, ви, зіткнулися от ви знаєте у нас було випробовування, коли був Євромайдан, тоді система власне почала тільки працювати і намагалась побудувати місточки між родичами затриманих. І згодом – це вилилось в те, що родичі можуть повідомляти про затримання своїх близьких . Війна це зовсім інша річ і набагато жорстокіша і незрозуміла для мирної людини, ніж будь-яка революція. Скажіть будь ласка, які були виклики і як ви їх приймали?
Ольга Родіонова: До цієї ситуації взагалі неможливо підготуватися та знати що робити і як система буде себе почувати в цих умовах. Але, перш за все, ми стикнулися з тим, що ті люди з якими ми працювали адвокати теж змушені були змінити місце проживання. Ми максимально надавали допомогу, тобто зв’язувалися з ними шукали місце нове, житло і допомагали усім, хто звертався і хто цього потребував. Наступним кроком випробовуванням було організувати роботу. Тобто, розпочати все з нуля, бо розпочалось багато кадрових змін в МВС, в Луганській області, в судах, тому ми тими ж кроками вже розповідали, що центр працює, центр свою роботу не припиняв і надалі будемо надавати таку роботу.
Лариса Данисенко: Скажіть будь ласка це напевно питання до Оксани, в тому числі, наскільки зараз ведеться інформаційна робота, для громадян, наскільки важливо її донести людям і є ускладнення, коли люди і так не розрізняють, коли вони мають право на звернення. А зараз, коли йде вал порушень прав людини і люди затиснуті в жахливі рамки існування і життя, і як їм донести, з ким говорити і хто має право звертатися? І зрештою хотілось би від вас почути ще з яких місцин до центру мають звертатися люди і кому ви можете допомогти цими зусиллями в цій ситуації, в якій ми зараз перебуваємо.
Оксана Дзень: На даний час є важливим проінформувати населення, що центр існує і є певні категорії, яким надається правова допомога. Як ми знаємо, на сьогоднішній час допомога надавалася – в кримінальних справах, адміністративних, тобто безпосерередньо під час затримання особи. Найближчим часом, а це з липня місяця, така допомога буде надаватися соціально незахищеним категоріям населення, тобто більш детально можна буде ознайомитися з нашим законом, пункт 14 Закону «Про безоплатну правову допомогу». Що стосується поінформованості населення, ми як і центри по всій Україні, маємо сайт, де розміщуємо потрібну інформацію, гарячої лінії. Тобто, люди можуть зайти на сайт, прописати в будь-якому вигляді правова допомога і звернутися, безпосередньо за номеру телефону, де йому надається консультація.
Лариса Данисенко: Ви намагаєтесь працювати з волонтерами, активною публікою, яка може донести і вашу інформаційну політику до більшості людей.
Ольга Родіонова: Так, дійсно. Хочу сказати вам, що такі неофіційні волонтери – це наші адвокати, їх зараз не велика кількість, небагато, близько 20 надає допомогу, але ми справляємось і робимо це все як одна команда. Тому вони, перш за все, розповідають зараз про те, що кому надається правова допомога, в який час, тому первинну консультацію вони надають. І вони вже самі зацікавлені, коли вже десь хтось знаходить організацію – соціальну сферу, і кажуть чикайте, там скільки людей, кому потрібна ваша допомога, а вони не знають про те що ми робимо. Ми максимально надаємо інформацію, розмішуємо її в друкованому вигляді матеріал. Намагаємось більше розповісти про нас, що ми є. Сьогодні люди найбільше потребують допомоги, хоча б просто вислухати.
Лариса Данисенко: Олю, а ви говорили що зараз працює 20 адвокатів, я розумію їм важко і це навантаження , а скільки взагалі працює адвокатів, щоб люди усвідомили усвідомлювало скільки взагалі людей працювало на систему у Луганській області, можна порівняти.
Ольга Родіонова:Біля 100. На той час ми охоплювали всю Луганську область, а зараз лише половину. Нажаль, лише ту половину, яка підконтрольна українській владі. І якщо б порівняти це половина того, що в нас було – це дуже мало адвокатів. Ми робимо все, щоб людей якось до нас зазивати наших адвокатів і повертати і надаємо їм допомогу і ми вже надаємо допомогу. Ми ні від кого не відвертались, ми центр, а навпаки приїжджайте до нас, повертайтесь.
Лариса Данисенко: Ви, знаєте, дівчата, це делікатне питання – це зменшення адвокатської братії в п’ять разів, а чи залишаєтесь ви у контакті з тими, хто відійшов від системи і просто не може в цих умовах продовжувати співпрацю. А чи можна їх залучати, щоб мати об’єктивну картину стосовно того – чи порушуються права людей і свободи, там зараз, чи можна контактувати через них з полоненими, чи можна контактувати з людьми, які можуть вважатися зниклими, але можуть знаходитися на території, яка Україні не підконтрольна?
Ольга Родіонова: Так, така робота ведеться, можливо не так активно як хотілось, я скажу ще раз до тієї ситуації, яка склалася в Луганській області, так і в Донецькій, не можна підготувався і знати що і як, але ми з колегами підтримуємо зв’язок на скільки це можливо, і дізнаємось яку вони роботу проводять. Вони проводять роботу – вони не залишили, це не оплачувана робота, але вони подуху залишились адвокатами від держави, вони пам’ятають які роботу ми проводили і вони бачать, яку люди потребують допомогу. Можливо зараз найменше і вони надають. Були такі думки, щодо володіння такою інформацією полонених, але це дуже небезпечно і на все потрібен час.
Лариса Данисенко: А як ви вважаєте, є зараз якісь інформація, котрі адвокати працювали в системі і зараз, можливо, про іншими органами влади, котру зараз представляють ополченці на не підконтрольних територіях, вони якось комунікують? Є сенс адвокатурі відстоювати свою професію в тих умовах, в яких зараз знаходяться і вони і решта громадян нашої України на територіях, які підконтрольні терористам.
Ольга Родіонова:Ну, продовжити цю роботу потрібно, я лише за це стою, це покликання бути адвокатом це не професія, це саме покликання. Тому, які б вони не були, вони всі молодці і продовжують це робити. Можливо, вже не так організовано, як це в нас побудовано, але їх намагаються чути мало хто уявляє що це за системи, як вона працює і що потрібно, щоб вона розвивалася., тому їм дуже важко. Багато виїжджає і до нас звертаються іноді люди, які потребують допомоги саме з тієї території, окупованої на сьогодні, максимум, що ми можемо – це надати консультацію, але жодна людина ще не повісила слухавку, не отримавши, максимум інформації та консультації від нас.
Лариса Данисенко: Дякую , Ольго. Я нагадую слухачам Громадського – в ефірі Ген справедливості з Ларисою Данисенко, сьогодні з директоркою та співробітницею регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Луганські області Ольгою Родіоновою та Оксаною Дзень, ми говоримо про складнощі і виклики, які приймає на себе система, власне, у тих умовах, які можна назвати критичними, нестерпними. Де людина більш за все потребує кваліфікованої допомоги. Я не знаю чи у вас є відповідь на це запитання, але скажіть будь ласка чи можуть наші люди без громадянства чи особи, які перебувають на непідконтрольних Україні територіях, звернутися до вас? Якщо їм буде відомо що людина, за яку вони піклуються і просять затримана на території підконтрольній Україні або, навпаки, вони знаходяться на території, яка підконтрольна Україні, хочуть просигналити про те, що затриманий якраз непідконтрольній. Взагалі в цих умовах може зробити щось центр, щось можуть зробити адвокати центу.
Ольга Родіонова: В нас були подібні ситуації, і до нас звертались навіть з іншої області родичі, і ми намагались піднімати всі зв’язки, які маємо. Це була ситуація, коли людина потребувала правової допомоги , це був воєнний, який знаходився на підконтрольній української влади території, де не знали що з ним, як він. Ми підняли всі зв’язки і допомогли. Родичка перетелефонувала, і сказала, що все добре, просто не було зв’язків з ним. Таких випадків, якщо змоделювати цю ситуацію, максимум – це потрібно розглядати кожен випадок окремо. Я не бачу допомоги взагалі по всій території, бо вона полягає не в обмеженнях, рамках. Наші адвокати допомагають усім, якщо люди звертаються. Я думаю цент доклав би усіх зусиль, щоб допомогти цій людині, де б вона не знаходилась.
Лариса Данисенко: А траплялися такі випадки, що йшлося про затримання людини, якими – небудь органом ЛНР, і людина б знайшла спосіб звернутися до адвоката системи безоплатної допомоги, або через центр, або навіть слідство звернулося до вас, чи це гіпотетична ситуація, і чи можна вважати що відбувається на підконтрольних територій не відомо нікому.
Ольга Родіонова: Не має такої статистики жоден орган не зможе надати і жодна людина чи посадовець можна так назвати, які виконують такі функції. Але в нас були нападки, коли органи залишились і хтось працює на тій території, яка зараз окупована. З нами намагались зв’язатись та передати повідомлення про затримання. Це було адміністративне затримання, складання адмін. протоколу згідно з законодавством. Ми все зрозуміли і надали інформацію. Але працівники пам’ятають, що був такий центр та намагаються надавати сигнал, інформацію. Зараз трапляються такі випадки, їх не багато, нажаль, ми не можемо 100% виїхати на ту територію – це небезпечно для адвоката, який там буде працювати. Але колеги там залишились, і ми просимо неофіційно, щоб людині допомогли. Тут не стоїть питання, де знаходиться людина їй потрібна допомога і ми її як можемо надаємо.
Лариса Данисенко: Дякуємо, Олю. Питання до Оксани. Ольга вже трохи говорила, що змінилась система дуже багато кадрів, але мені здається почастішала робота з іншими органами, з якими ви раніше не так часто працювали – це прикордонники, співробітники МНС в регіоні. Наскільки вони обізнані в роботі системи, наскільки вони йдуть на контакт, щоб отримати нові знання та покращити роботу системи там, де можливо це зробити?
Оксана Дзень : Для забезпечення проінформованості, насамперед учасників, які можуть надавати нам інформацію для надання нами безпосередньо правової допомоги, найближчий приклад, робота проводилась нашим центром в кочовій зоні зустрічі з органами, також була зустріч з прикордонниками, де ми іще раз нагадували, як ми працюємо, деякі зміни в законодавстві, зміни , які найблищим часом будуть відбуватися, про те, що будуть відкриватися центри. Також нагадували про контакти, за якими з нами можна було б зв’язатися. А також по кочовій зустрічі зі судами планується провести, Ольга Олександрівна може вам більш детально розповісти, або можливо в наступній зустрічі, розкажемо про результати зустрічі.
Лариса Данисенко: Як взагалі вони реагують на це? Вони усвідомлюють, що потрібно акумулювати усі зусилля всі свої зусилля, припинити усі суперечки у правовому середовищі теж зустрічаються і непоодинокі випадки. Вони налаштовані працювати і розуміти що система має злагоджено працювати, задля того, щоб вона могла працювати і так, але в таких умовах.
Ольга Родіонова: Так. Вони дуже позитивно налаштовані, і ця ситуація, навіть, зблизила нас. Результати є по проведенню тих робочих зустрічей з органами МВС і прикордонниками. Ми вже бачимо ці результати. І були нажаль такі люди, які не до кінця знали, як ми працюємо і для чого потрібен центр. Ми не зупиняємось і постійно про це нагадуємо і розповідаємо. Зараз, коли ми домовились з судами, суди на місцях це не буде адміністрація судова, це будуть ті судді, які виконують безпосередньо на місцях, які забезпечують доступ до правосуддя і одним з питань в нас буде відкриття робочих кабінетів для адвокатів, де б вони надавали консультацію вже в приміщення суду. І дуже позитивно на це відреагувала адміністрація судова.
Лариса Данисенко:Передостання питання, в липні стартує абсолютно новий план роботи для систем правової допомоги – це вторинна правова допомога, що надається в цивільних, адміністративних справах. Який обсяг роботи зараз ведеться? Я уявляю собі, як багато викликів у вас буде і щодо переселенців, які прибули до дому, і щодо бійців, які намагаються здобути правовий статус . Наскільки ви, готові прийняти цей виклик?
Ольга Родіонова: Ми готові і наразі в нас є команда, яка буде надавати цю допомогу в тих рамках, які перед нами ставлять, ми виконаємо, немає таких перешкод. І такі зустрічі, які нами проводяться, вони не лише про роботу центру розповідають, а й нагадують про ті категорії населення, які будуть мати право на правову допомогу. Не має нічого такого, що не можна було б зміни чи покращити, ми над цим працюємо.
Лариса Данисенко: У мене таке невеличке питання – ремарка, Пані Олю та Пані Оксано, якщо я зараз пообіцяю нашим слухачам, що будь-хто хто має право на отримання безоплатної правової допомоги з підконтрольних чи не підконтрольних територій України вони звернуться до вас, вони отримають , яку не будь консультацію, якщо не в повному обсязі допомогу, то консультацію? Я можу запевнити це слухачу?
Ольга Родіонова: Так на 100 %. По-перше, цю консультацію надасть робітник центра, який освічений в цьому по-друге це безпосередньо адвокат, який надає допомогу від держави.
Лариса Данисенко: Я прощаюсь з Вами, нагадую – це був Ген справедливості, ми з Ольгою Родіоновою та Оксаною Дзень говорили про роботу регіонального Луганського центру про надання безоплатної правової допомоги.
Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.
