facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Терміновий заборонний та обмежувальні приписи: як на практиці допоможуть жертві домашнього насильства

Відтепер до кривдника можуть бути застосовані такі спеціальні заходи як “терміновий заборонний припис” та “обмежувальний припис”. У чому різниця між ними та як він застосовується?

Терміновий заборонний та обмежувальні приписи: як на практиці допоможуть жертві домашнього насильства
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Довгий час в Україні ставлення до домашнього насильства залишалося “справою домашньою”. Минулий рік став переломним для України, яка почала використовувати європейські стандарти у вирішенні проблеми домашнього насильства. У грудні 2017 року прийнято Закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, в якому запропоновано новий підхід у боротьбі з цим укоріненим явищем.  

Відтепер до кривдника можуть бути застосовані такі спеціальні заходи як “терміновий заборонний припис” та “обмежувальний припис”. 

У чому різниця між ними та як він застосовується, запитаємо у Олега Простибоженко, к.ю.н., адвоката, голови “Центру сімейно-правових досліджень”:

“Власне, вже у самій назві “терміновий заборонний припис” містить відповідь, що це терміновий захід. Він здійснюється органом громадського порядку, тобто поліцією. Застосовується до кривдника не більше ніж на 10 днів. Він полягає у негайному припиненні домашнього насильства. Мова йде перш за все, про фізичне домашнє насильство. Полягає в обмеженні кривдника, що вчиняє домашнє насильство до житлового приміщення, де проживає жертва.

Якщо ж говорити про “обмежувальний припис”, то цей припис застосовується судом вже після того, коли відбувся факт насильства, коли є вже доказова база. Зокрема, звернення до поліції або складений адмінпротокол. Цей припис може бути застосований строком до 6 місяців, тобто це більш тривалий захід. Сам припис полягає в обмеженні кривника не тільки щодо житла, але й стосуватися, наприклад, автомобілів. Також суд може обмежити інше спілкування із жертвою, наприклад, не телефонувати чи не підходити до місця навчання чи роботи”.

 

 

За словами адвоката Олега Простибоженко, хоч і не багато, але вже є рішення суддів за новим законом. Він також звертає увагу, що люди просто не знають про новий закон, а тому не звертаються за допомогою. Адвокат наводить приклад із реального життя про застосування обмежувального припису судом: 

“Один із батьків, грубо кажучи тероризував іншу, що він хоче бачитися із дитиною. Він приходив з десятками інших чоловіків під дім, під роботу і постійно тримав в такому емоційному напруженні іншу сторону. Суд визнав це за психологічне насильство і заборонив приходити цій особі в інші дні, ніж ті, які визначені органом піклування для спілкування із дитиною”.

Оскільки Закон про про домашнє насильство тільки набрав чинності у цьому році, багатьох положень по його застосуванню ще не має.

Зараз за ініциативи Національної поліції працює Робоча група з розробки термінового заборонного припису та оцінки ризиків, який поліцейські будуть виносити кривдникам, що вчиняють насильство.

 

Андрій Ткачев, помічник Голови Національної поліції України розповідає, що терміновий заборонний припис, поліцією поки що не виноситься:

 

“Ще він не може виноситься, бо має бути ще затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ, після громадського обговорення та надання зауважень.

Поліцейський має провести оцінку ризиків, перш ніж виносити заборонний припис. Наразі ми попросили наших іноземних партнерів, вони нам переклали досвід США, Швеції, Канади, а також Польщі і Румунії. Наразі маємо 17 питань для оцінки ризиків. Одне із запитань наприклад, “Чи погрожував кривдник колись вбити вас або ваших дітей?”, або “Чи знущався кривдник над домашніми тваринами”.

За словами Андрій Ткачева вже в червні цього року терміновий заборонний припис запрацює на практиці.

Поділитися

Може бути цікаво

Жорсткий закон про мобілізацію неодмінно приймуть, але є нюанс — Максим Колесніков

Жорсткий закон про мобілізацію неодмінно приймуть, але є нюанс — Максим Колесніков

Що приховано в безпекових домовленостях між Німеччиною та Україною?

Що приховано в безпекових домовленостях між Німеччиною та Україною?