Як запровадження гендерної стратегії зможе допомогти жінці побудувати кар’єру?

В цьому випуску програми «Ген справедливості» ми поговоримо про те, що таке гендерні стратегії? Навіщо вони потрібні, для чого їх розвивати, і на що це впливає?

Ведучі

Лариса Денисенко

Як запровадження гендерної стратегії зможе допомогти жінці побудувати кар’єру?
https://static.hromadske.radio/2019/07/hr-gen-19-07-28-vasylyak-shutenko.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/07/hr-gen-19-07-28-vasylyak-shutenko.mp3
Як запровадження гендерної стратегії зможе допомогти жінці побудувати кар’єру?
0:00
/
0:00

Гості студії – Оксана Василяка, перша заступниця директора Координаційного центру з надання правової допомоги, і Світлана Шутенко, начальниця методичного відділення Академії патрульної поліції, полковниця поліції.

Лариса Денисенко: Що таке гендерна стратегія? На що вона розрахована? Та що вона змінює в атмосфері колективу?

Оксана Василяка: Нашим фахівцям Центру з надання правової допомоги важливо контролювати якість надання цієї правової допомоги, реагувати на всі зміни, які відбуваються в суспільстві та державі. Тому, коли Україна взяла на себе певні зобов’язання щодо забезпечення гендерної рівності та недискримінації, відповідно система безоплатної правової допомоги мала за мету впорядкувати і свої процедури та нормативні положення. Саме тому ми спланували свою роботу таким чином, що розробили стратегію, яку наразі ми впроваджуємо в нашій роботі.

Світлана Шутенко: Ті зміни, які відбуваються в Україні, реформи правоохоронних органів і зміна підходів до поняття гендерної рівності, підштовхнули нас до створення стратегії гендерної рівності. Академія патрульної поліції входить до системи навчальних закладів, хоча ми не є навчальним закладом, які забезпечують реалізацію виконання Резолюції №1325 ООН. Плюс в нас на сьогодні не просто затверджена стратегія гендерної рівності, а я вже є уповноваженою з питань гендерної підтримки в Академії патрульної поліції – вже прийнята така посада.

Лариса Денисенко: Що дає колективу гендерне стратегування? І як жінці в кар’єрі може допомогти запровадження гендерної стратегії?

Оксана Василяка: Якщо говорити про статистику безоплатної правової допомоги, то на сьогодні за статистикою, в нас більшість звернень, які надходять, це звернення від саме жінок. З них, наприклад, лише в цьому році ми зареєстрували 520 звернень щодо надання безоплатної правової допомоги з питань подолання насильства в сім’ї. Тому, звичайно, для нас важливо виробити в системі механізми, які допоможуть нам надавати якісну правову допомогу, якщо говорити про суб’єктів права на неї. Тим більше, я хочу нагадати, що у 2017-му році особи, які постраждали від насильства в сім’ї, віднесені до особливої категорії прав на безоплатну правову допомогу, це є великий відсоток звернень від такої категорії як внутрішньо переміщені особи, тобто більшість таких заявниць – це жінки. Тому для нас важливо було спланувати свою роботу щодо забезпечення якісного захисту, якісного надання правової допомоги. І от як раз, коли ми розробляли проект гендерної стратегії, для нас було надзвичайно важливо визначити чіткі цілі – як ми будемо впроваджувати ті чи інші заходи не лише під час надання саме безоплатної правової допомоги, але й в нашій внутрішній системі. Адже якщо оцінити наш кадровий потенціал, то в нас близько 60% складають жінки.

Наразі ми розробили план заходів, де ми намагалися прописати не якийсь реактивний план заходів, які відбуваються постфактум, наприклад, перегляд звернень  від жінок, які постраждали від насильства в сім’ї, але й проактивні заходи. І в першу чергу, це заходи, які спрямовані на якість надання правової допомоги. Це розроблення спеціальних стандартів надання правової допомоги жінкам або іншим категоріям громадян, які постраждали від гендерно обумовленого насильства. Це оцінка досьє адвокатів та юристів центрів, які надають таку допомогу на дотримання таких стандартів якості з метою виявлення певних проблем.

Світлана Шутенко: Стратегія розрахована як на працівників Академії, так і на слухачів. Слухачі — це майбутні поліцейські, які в подальшому будуть виходити на вулиці та надавати допомогу громадянам. Основне завдання викладачів, які здійснюють первинну підготовку, допомогти зламати ті стереотипи, які ми мали. Раніше, якщо ми пригадаємо, патрульних поліцейських не було. Сьогодні на вулицях ми бачимо патрульних поліцейських жінок, але існує стереотип, що жінка-поліцейська — це, в першу чергу, жінка для селфі, для чогось іншого. А ми намагаємося розбити стереотип, що жінка-поліцейська – не тільки для краси і для селфі, що вона вміє на рівні з чоловіками і допомагати, і зупиняти правопорушників, і надавати допомогу. І в деяких випадках жінки мають кращі результати, ніж чоловіки.

Серед слухачів в нас в середньому десь 24% жінок, які навчалися і закінчили Академію патрульної поліції за два роки, поки Академія існує. І якщо порівнювати підготовку, виконання програми, то дівчата виступають не на гіршому рівні, ніж чоловіки.

Лариса Денисенко: Які цілі і завдання ставить перед собою гендерне стратегування?

Оксана Василяка: В першу чергу, це перегляд політик і нормативно-правових документів діяльності системи безоплатно-правової допомоги, що нами вже зроблено, і буде застосовано такий підхід в подальшому.

Це запровадження гендерних підходів щодо збору наших статистичних даних та показників задля того, щоб навчитися їх аналізувати на предмет виявлення гендерної дискримінації.

Це проведення досліджень, і за сприянням наших міжнародних партнерів, наші працівники пройшли навчання і вже провели перше дослідження по місту Бровари, де одним з питань був компонент виявлення серед учасників дослідження випадків домашнього насильства. Наразі, завдяки цьому дослідженню, встановлено таку цифру: 38% з усіх опитаних говорили про те, що вони зазнавали такого насильства.

Це розроблення навчання задля того, щоб підвищувати наші професійні спроможності, задля того, щоб забезпечувати якість надання правової допомоги.

Це і поширення інформації кращих кейсів, розроблення методичних матеріалів.

Ми розробили цей план задля реалізації цієї гендерної стратегії, тому що замало поставити цілі своєї роботи, дуже важливо знати механізми, завдяки яким ці цілі будуть досягнуті.

Світлана Шутенко: Якщо говорити про стратегію і її цілі, то цілі і завдання схожі із загальними цілями, про які говорила Оксана.

Перша ціль, яку ми ставимо перед собою – це створення сприятливого гендерно-чутливого середовища в Академії.

Друге завдання – кадрове забезпечення діяльності Академії, і це стосується, як слухацького складу, так і викладацького, ми говоримо про моменти, на які необхідно звернути увагу, щоб усунути гендерну дискримінацію у підборі кадрів. Зокрема, якщо аналізувати посадові інструкції, які діють в нас в Академії і взагалі в системі Міністерства внутрішніх справ, то слід зазначити, що з таких явних відкритих, де вказано, що на ці посади беруться тільки чоловіки чи тільки жінки, в нас немає. Але разом з цим ми знаємо, що є умовна скляна стеля, коли на вищих керівних посадах, як правило, частіше ми бачимо чоловіків, ніж жінок.

Третє завдання, яке стоїть перед стратегією – це розробка навчальних матеріалів. Якщо переглянути матеріали з професійної підготовки, які були раніше, то ми дуже часто зустрічали моменти гендерних стереотипів: якщо насильник, то це – чоловік, жертва – жінка, порушник – чоловік, за кермом водій – чоловік, нападник – чоловік. Ці моменти ми намагаємося усунути.

Враховуючи, що ми працюємо з іншими навчальними закладами, ми намагаємося ввести гендерний компонент у наші навчальні програми. Зокрема, на сьогодні, в нас розроблені програми із введенням гендерного компоненту таких навчальних предметів як стресостійкість, професійна етика та ефективна комунікація, толерантність та недискримінація в роботі поліцейських, запобігання та протидія домашньому насильству і тактична підготовка. Тобто в нас п’ять навчальних предметів проаналізовані, в них додані кейси, додані ситуативні завдання з таких моментів, щоб усунути гендерну дискримінацію.

Крім того, це розробка нових нормативних документів, які регламентують діяльність Академії, проведення моніторингу діяльності і проведення різноманітних заходів, залучаючи і міжнародні організації, і громадські організації.

Лариса Денисенко: Чи прагнуть жінки-офіцерки йти далі по кар’єрних сходинах, розуміти, як стати полковницею, підполковницею тощо? Тобто наскільки це зараз в фокусі інтересів жінок, які хочуть будувати кар’єру в патрульній поліції, зокрема?

Світлана Шутенко: Якщо говорити про кар’єрне зростання, про це можна говорити і на моєму особистому досвіді, тому що в міліцію я потрапила випадково в середині 90-х через те, що всім майбутнім міліціонерам необхідно було вчити ділову українську мову. Моя перша освіта – філологічна, тому в 1994-му році мені запропонували прийти почитати курс української мови для курсантів Національної академії внутрішніх справ. Зараз я – полковниця, і впродовж мого кар’єрного росту мені важко сказати, що мені хтось ставив палки в колеса чи хтось заважав.  Але на керівних посадах, в нас і досі, як правило, знаходяться чоловіки. І, напевно, те, що і далі заважає зростати, це момент, що жінка має бути берегинею в домі.

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

1