Кримським татарам небезпечно скликати Курултай, — Рефат Чубаров

Це програма Хроніки Криму. З Криму з початку окупації виїхало близько 20 тисяч людей, з них від 7 до 10 тисяч – кримські татари Спротив анексії кримськими татарами: як позначився рік на житті та які загрози і виклики стоять перед народом сьогодні. Про це на прес-конференція «Рік окупації Криму: кримські татари» говорив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

“Я думаю, ви вже встигли побачити на офіційному сайті президента його звернення до мешканців Криму, у зв’язку з цією сумною річницею. Дійсно пройшов рік, рік з того моменту, як все життя у Криму кардинально змінилось. Саме 23-го лютого 2014 року, у Сімферополі відбувався величезний мітинг, на якому зібралось дуже багато людей різних національностей, прихильники територіальної цілісності України. Головним закликом якого було, що у Криму ніколи не буде домінувати жодна політична партія”, – розповідає голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Отже, за словами Рефата Чубарова, 23 лютого 2014 року, це такий день, коли в Криму вже відкрито почали реалізовуватися плани по його відокремленню від України:

“Власне окупація це був етап обіцянок Росії по всім сферам і всім. В деяких моментах вони це робили через прийняття якихось указів. В тому числі указ Путіна про відновлення прав раніш депортованих осіб. Указ був настільки цинічним. Там говорилось, що кримськотатарська мова поруч із українською і російською буде державною. Але, як і в часи українського суверенітету, російська мова була де-факто державною так вона і залишається”. 

На питания, що зараз стоїть на заваді скликати Курултай, Чубаров відповів, що це просто небезпечно:

“На заваді є декілька чинників які цьому заважають. Перше, як ви себе уявляєте, на окупованій території, тобто в Криму. Ми же розуміємо, о на першу частину буде здійснюватися величезний тиск, і дуже часто він буде прихований, але від того він не буде менш таким загрозливим для конкретної людини. Членів Меджлісу виклика ють у ФСБ і ставлять ультиматуми щодо їх членства в Меджлісі та щодо їх голосування за ту чи іншу кандидатуру”.

Більше сотні кримських татар потрапили під репресії нової влади тільки за справу 3 травня, коли лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва не пустили до Криму, через що кримські татари вийшли на мітинг.

“Те що стосується судових справ, останню інформацію, яку дали наші колеги, які опрацьовують данні по судових рішеннях, тобто по засіданнях, які сталися, то це більш ніж 130 людей. В основному це за події 3-го травня. Найбільш резонансні випадки – це Решат Аметов, він був викрадений та вбитий, це ряд молодих людей…», – розповів Чубаров.

Також за словами голови кримськотатарського Меджлісу Рефата Чубарова, віннеодноразово закликав ООН створити постійні комісії по захисту прав народу на території Криму. Але на сьогоднішній день, це питання не просунулося ані на міліметр. «Ми не бачимо іншого розвитку подій, у яких би не передбачалось повернення Криму. Отже, ми будемо над цим працювати настільки, наскільки у нас вистачатиме сил. І в такий спосіб, щоб це було максимально ефективно», – сказав Рефат Чубаров.

Вікторія Єрмолаєва, програма Хроніки Криму

Програма «Хроніки Криму» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.