«Нацбанк дискримінує кримських переселенців», — правозахисник

Національний банк України визнав кримських переселенців нерезидентами, — про це на прес-конференції заявив експерт Регіонального центру прав людини Сергій Заєць. Внаслідок постанови НБУ кримчани були позбавлені можливості на рівні з іншими громадянами України користуватися банківськими послугами. Правозахисник також розповів, що вони вважають це дискримінацією за територіальною ознакою. 

Все розпочалося з того, що Національний банк України своєю постановою від 3 листопада 2014 року визначив, що у сфері застосування будь-яких нормативних актів НБУ всі, хто проживає або місце проживання зареєстровано в Криму визнаються нерезидентами. Це призвело до обмеження до банківських послуг: відкриття банківських рахунків, отримання платежів, обміну валюти. В грудні було внесено зміну, де було зазначено, що якщо ви маєте кримську прописку, але ви отримали довідку внутрішньо переміщеної особи, то ви визнаєтеся нерезидентом.

В будь-якому разі, встановлення особливих правил надання банківських послух для певної групи українських громадян, особливо тих, що мають кримську прописку, вже саме по собі є дискримінацією. Зараз створилися три такі групи кримчан: громадяни України, які проживають в Криму, мають кримську реєстрацію і не є внутришньо переміщеними особами, друга група – це ті, які мають кримську прописку, але виїхали з Криму після 16 березня 2014 року, і третя група — це громадяни України з кримською пропискою, але давно залишили Крим і проживають на материковій частині України.

Уникнути негараздів можуть лише внутрішньо переміщені особи, але для тих кримчан, які виїхали з Криму давно, але не мають змоги прописатися на материковій частині України вирішення проблеми не існує. Якщо говорити про тих, хто працює, то навіть банківську картку для отримання зарплатні вони оформити не зможуть. Саме по собі визнання кримчан нерезидентами є небезпечним, воно має дуже великий психологічний ефект. З метою захисту прав кримчан було подано позов до Адміністративного суду міста Києва.

Сергій Заєць також наголосив, що банки виконують дану постанову не через страх перед санкціями НБУ, а через власну вигоду.

За словами юриста Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’ї Свиридової така ситуація викликана недосконалістю та неузгодженістю законодавства України:

Фактично немає системної відкритої чіткої стратегії роботи з Кримом. У зв’язку з цим відповідно немає узгодженості між законодавчими ініціативами та нормативно-правовими актами, що приймаються сьогодні на вирішення та врегулювання питань та прав переселенців та осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях. Ці постанови Нацбанку є породженням Закону “Про вільну економічну зону”, який в свою чергу не узгоджений із Законом “Про статус окупованих територій та захист прав внутрішньо переміщених осіб”. Все це є породженням відсутності узгодженої політики держави до цих територій і до громадян.

Омбудсман Валерія Лутковська в постанві НБУ вбачає всі ознаки прямої дискримінації кримчан, — про це повідомив Сергій Пономарьов, начальник відділу з питань недискримінації Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

Розрізнення чи обмеження, яке може містити дискримінаційний характер може бути обґрунтованим лише в тому випадку, якщо воно переслідує якусь законну правомірну мету і способи досягнення цієї мети є пропорційними. В цьому контексті Нацбанк такої мети не має, і в будь-якому разі є неправомірними. Факт того, что Крим на сьогоднішній день є окупованою територією, просто референція до цього, констатація цього факту не є виправданням для введення таких обмежень.

22 січня в Окружному суді Києва Національний банк має надати антидискримінаційну експретизу, яка повинна проводитись в разі прийнятті подібних нормативних актів.

Програма «Хроніки Криму» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.