Чи зможе енергоблокада допомогти кримським політв'язням?
Розмірковуємо з Дмитром Сотніковим та Андрієм Юровим, чи стане енергоблокада механізмом політичного впливу на РФ, яка утримує кримських активістів
hromadske.tv
З початку громадянської блокади Криму організатори акції заявляли про першочернові вимоги до Російської Федерації, а саме: звільнення Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджі, Алі Асанова, Таїра Смедляєва. Також у списку кримських татар наводяться імена таких політв’язнів, як Олександр Костенко, Надія Савченко, Олег Сенцов, Олександр Кольченко і Геннадій Афанасьєв.
«На долю Олександра Костенка може вплинути те, що блокада привертає увагу міжнародного співтовариства. Це активно обговорюєтсья в інформаційному просторі. Але справа у тому, що Костенко зараз не в Криму, Костенко зараз знаходиться на півночі Росії. Користуючись нагодою, до нього почали знову приходити співробітники ФСБ, які вимагають якусь інформацію по Майдану», — говорить Дмитро Сотніков, адковат кримського активіста Євромайдану Олександра Костенко.
На думку члена Ради з прав людини при президентові Російської Федерації Андрія Юрова, вплинути на стан дотримання прав кримчан можна лише з допомогою міжнародних громадських організацій: «Міжнародні організації в Криму погано працюють, і це довели ООН, ОБСЄ і Рада Європи. Але я більше не знаю інших легальних методів. Всі інші методи є нелегальними».
Також у випуску — включення Севгіль Мусаєвої-Боровик з Брюселю, де українці представили інтерактивну карту порушень прав людини в Криму — з описом 200 зафіксованих правозахисниками та ЗМІ епізодів з міжнародною классіфікацією.
