12 прем'єр за рік: як працює київський «Дикий театр»?
Сучасний київський «Дикий театр» виник два роки тому. Він активно працює в столиці та гастролює Україною
Гостя ефіру Громадського радіо – продюсерка, засновниця «Дикого театру» Ярослава Кравченко.
Євген Павлюковський: Останнім часом у вас прем’єра за прем’єрою. Як у такому темпі вдається робити вистави якісними і збирати аншлаги?
Ярослава Кравченко: «Дикий театр» створювався, як театр, що ламає стереотипи. Маємо план випустити за рік 12 вистав. Тобто щомісяця потрібно показувати прем’єру. За три місяці нового року вже випустили 3 прем’єри.
Ми любимо радувати свою аудиторію. Також є багато творчих людей, які хочуть співпрацювати з «Диким». Тому маємо можливість і репетиційну базу надати, і можливість часто випускати вистави. Відразу попереджаємо, що у нас не як у державному театрі, де постановка може затягуватися на місяці, роки. Маємо на постановку максимум 2 місяці.
Євген Павлюковський: Назви ваших вистав доволі контраверсійні. Наприклад, «Гей парад» чи «Бути знизу». Як обираєте теми?
Ярослава Кравченко: Назви вистав – це піар-історія. «Дикий театр» відповідає на проблеми, які є у суспільстві. Говоримо про те, про що інші, можливо, не наважуються. Відрізняємося тим, що швидко на них реагуємо.
У виставі «Гей парад» ми розповідаємо про звичайну київську сім’ю, яка живе в маленькій квартирі і яка дізналася про програму від Європи про субсидіювання сімей, які вчитимуться толерантності. Щоб отримати цю субсидію вони мають на три тижні поселити до себе ЛГБТ-представника. Тобто це вистава про стереотипи, які існують в головах таких звичайних сімей.
Завдання «Дикого театру»: поставити під питання усі принципи глядача/глядачки і їхні попередні погляди.
Анасасія Багаліка: Скільки людей працює з вашим театром?
Ярослава Кравченко: За два роки існування ми реалізували 12 проектів. Над ними працювали близько 150 людей.
Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.