20 років юридичним клінікам в Україні: як, де і для кого вони працюють?

Про клініки розповідає представниця Асоціації юридичних клінік і Києво-Могилянської юридичної клініки Юлія Матвєєва

Ведучі

Євген Павлюковський,

Лариса Денисенко

Гостi

Юлія Матвєєва

20 років юридичним клінікам в Україні: як, де і для кого вони працюють?
https://static.hromadske.radio/2016/12/hr_hh_2016-12-17_matveeva_0.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/12/hr_hh_2016-12-17_matveeva_0.mp3
20 років юридичним клінікам в Україні: як, де і для кого вони працюють?
0:00
/
0:00

Лариса Денисенко: Що таке юридичні клініки?

Юлія Матвєєва: Юридичні клініки ― структурні підрозділи у вищих навчальних закладах при юридичних факультетах та спеціалізованих юридичних навчальних закладах, які займаються наданням безплатної юридичної допомоги, правопросвітницькою діяльністю.

Таким чином, студенти здобувають навички практичної діяльності через допомогу суспільству. Особливо мова іде про соціально вразливі верстви суспільства.

Правова просвіта, або street law, ― це проведення лекторіїв, занять для учнів шкіл, соціально вразливих груп населення ― наприклад, інвалідів.

Надання правової допомоги ― пріоритет старшокурсників, але іншими видами допомоги можуть займатися і студенти з перших років навчання.

Євген Павлюковський: Яка якість цієї допомоги? І з якими питаннями звертатися не варто?

Юлія Матвєєва: Студенти працюють під керівництвом фахових викладачів, які є практикуючими юристами чи й адвокатами. Вимогою, щоб студент видав готову юридичну консультацію чи проект процесуального документу, є перевірка цього документу викладачем.

Лариса Денисенко: Людям, які ведуть юридичні клініки, цікаво ходити на процеси?

Юлія Матвєєва: Так, здавати первинні навички для представництва інтересів особи в органах влади і в суді студенти можуть і повинні робити саме це в юридичних клініках.

Представництво особи не є первинною функцією клінік, тому що поки що представляти особу на кримінальному процесі може тільки адвокат. Студенти можуть виступати на адміністративних і цивільних процесах, і в деяких випадках вони це роблять.

Лариса Денисенко: Безплатні центри правової допомоги мали б супроводити людей, які не підпадають під їх «парасольку», до юридичної клініки чи правозахисної організації, які зможуть вирішити проблему людини.

Юлія Матвєєва: Так, наприклад, київські клініки мають меморандуми, укладені з центрами правової допомоги. Центри можуть перенаправляти тих клієнтів, яких вони не можуть обслужити: за законом передбачено, що якщо дохід особи більший, ніж прожитковий мінімум, центр за формальною ознакою не може надати допомогу.

Лариса Денисенко: Де можна знайти інформацію про те, як звернутися до юридичної клініки?

Юлія Матвєєва: На сьогодні є Асоціація юридичних клінік України, до якої входить 50 членів. У Києві є близько 10 юридичних клінік. Наприклад, наша юридична клініка при Києво-Могилянській академії має сторінку на Фейсбуці.

Є сайт Асоціації, на якому є мапа юридичних клінік.

Євген Павлюковський: Яка кількість людей щорічно звертається до юридичних клінік?

Юлія Матвєєва: Юридичні клініки надають близько 10 000 юридичних консультацій за рік. Це і надання правової інформації, складання документів процесуального характеру.

Ми не перевіряємо фінансову спроможність клієнта. Проте ми виконуємо навчальну функцію. Для нас пріоритетним залишається навчання студентів через надання безоплатної правової допомоги.

У нас є певні критерії відмови: наприклад, справа може бути складною або безперспективною.

Одразу відповідь клієнту ми не надаємо, тому що студент не може відразу відповісти. Відповідь можуть готувати від 2 тижнів до місяця ― залежно від складності питання.

Євген Павлюковський: З якими справами звертатися не варто?

Юлія Матвєєва: Це питання кримінально-процесуального характеру, хоча пояснювати права особі ми можемо. Деякі клініки ведуть консультації шляхом листування з особами, що перебувають у місцях позбавлення волі. Наприклад, ми займалися розлученням особи й укладенням шлюбу з іншою особою.

Випадки відмови бувають дуже рідко.