40 відключених котелень у Києві: господарський конфлікт чи необгрунтовані тарифи?

Про це розповідає заступник начальника Департаменту «Натогазу» Олексій Хабатюк

Ведучі

Василь Шандро,

Тетяна Трощинська

Гостi

Олексій Хабатюк

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/05/hr_hh_2017-05-05_habatyuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/05/hr_hh_2017-05-05_habatyuk.mp3
40 відключених котелень у Києві: господарський конфлікт чи необгрунтовані тарифи?
0:00
/
0:00

Тетяна Трощинська: «Київгаз» відключив газ 40 котельням «Київенерго» за заборгованість.

Олексій Хабатюк: Це відключення за борги за транспортування й розподіл газу.

Тетяна Трощинська: Це можна вважати певним шантажем «Київенерго»?

Олексій Хабатюк: Мені важко сказати про політичний шантаж. Наскільки я розумію, це стосунки двох господарюючих суб’єктів, у яких є договірні відносини і в одного з яких виникли борги.

Питання, чому виникли борги, не настільки просте. Там є і питання субсидій, за які не відповідає «Київенерго», а відповідає держава.

Тетяна Трощинська: Частина боргу ― так звана реальна заборгованість, тобто те, що люди не заплатили за спожите. Чи означає це, що тарифи не обґрунтовані і люди не здатні платити такі суми?

Олексій Хабатюк: У Києві багато субсидіантів, які фінансуються з державного бюджету. Станом на минулий тиждень, борги казначейства по субсидіях складали 18 млрд грн.

Тетяна Трощинська: Відключають послуги не тільки тим, хто не сплачує ― у будинку живуть і дисципліновані споживачі. Є раціональне рішення проблеми на рівні міста?

Олексій Хабатюк: Проблема комплесна. Це проблема операційної ефективності управління компанією і проблема законодавчого поля, де ці компанії працюють. Я не можу сказати, наскільки ефективно працює «Київенерго», але є приклади інших міст, які показують, що навіть в цих умовах можна не накопичувати борги.

Щодо нормативної частини ― там досить багато проблем. Особливість послуги така, що не можна відключити когось одного. Тому мають бути заходи впливу на того, хто не платить, в першу чергу фінансові заходи впливу ― пені, штрафи тощо.

У цій сфері мають бути послуги, близькі до схеми: ти заплатив ― ти отримав послуги. Також має бути штраф за незаконне відключення тих, хто заплатив, але послуги не отримує.

Тетяна Трощинська: Наскільки допомогло б у вирішенні проблеми встановлення лічильників?

Олексій Хабатюк: Лічильники не вирішують весь комплекс проблем. Вони вирішують лише ту проблему, що кількість послуги буде облікована. По Києву кількість облікованого тепла дуже зросла ― близько 93% будинків вже обліковується.

Тетяна Трощинська: Договір міста Київ з «Київенерго» збігає у листопаді 2017 року. У публічному просторі не з’явилося ідеї, у якому вигляді буде продовжений цей договір. Але з’являються думки про повернення «Київенерго» в комунальну власність. Це було б ефективним рішенням?

Олексій Хабатюк: Наскільки мені відомо, договір спливає 31 грудня, і є попереднє рішення, яке обговорювалося на відповідній комісії міськради, що він буде продовжений орієнтовно до 26 квітня 2018 року для того, щоб завершити опалювальний сезон.

Є відповідні пропозиції міськради щодо інвентаризації майна тощо, і в майбутньому з підписанням угоди з концесіонером, який буде керувати майном, яке буде у власності громади.

Тетяна Трощинська: Енергогенеруючі компанії називають причиною підвищення тарифів те, що тариф на газ не є обґрунтованим.

Олексій Хабатюк: У нас діють тарифи на газ, які встановлює держава. Вони зараз на рівні 4900 грн. На ринку у травні ціна природного газу ― близько 6200 грн. Компанії не зобов’язані купувати газ у нас, але ми продаємо його на 1300 грн дешевше для цих компаній і для населення, відповідно до зобов’язань, накладених державою.

Ця ціна формується на основі ціни на природній газ, яка сформувалася на європейській біржі, як середній за останніх 12 місяців.

Тетяна Трощинська: За 2016 рік було задекларовано прибутковість «Нафтогазу» у розмірі 26,5 млрд. Про що це говорить?

Олексій Хабатюк: «Нафтогаз» став прибутковим вперше за останні 5 років. В основному це відбулося за рахунок транспорту природного газу. Половину зароблених грошей «Нафтогаз» платить у держбюджет.