50% українців не знають, за кого голосувати, або не підуть на вибори
Київський міжнародний інститут соціології нещодавно опублікував нові сенсаційні рейтинги українських політиків. Чи варто їм довіряти розповідає політолог Михайло Басараб
Анастасія Багаліка: Що в цих рейтингах такого незвичайного?
Михайло Басараб: В жодному випадку я не берусь засуджувати чи критикувати дослідників. Однак, насправді, дані КМІСУ стали певною сенсацією і викликали жваву дискусію в колі політологів і соціологів.
По-перше, тут сенсаційні дані, які пророкують перемогу на можливих передчасних президентських виборах Юлії Тимошенко.
Сергій Стуканов: На ваш погляд — це фантастичні цифри?
Михайло Басараб: Якщо порівняти з даними інших компаній — відрізняються. Наприклад, за дослідженням центру Розумкова, опублікованому приблизно в той же час, є група фаворитів, без явного лідера. На першому місці — Петро Порошенко, 14,8%, на другому — Андрій Садовий, 10%, потім Юлія Тимошенко, 9,8%, потім Олег Ляшко, 8,2%. Це далеко не тих 20% Тимошенко, які дає КМІС. Тут дуже серйозна розбіжність.
Анастасія Багаліка: В соціальних мережах однією з форм реакцій були висловлювання «чи не наближається у нас передвиборча кампанія»?
Михайло Басараб: На жаль, у нас багато внутрішніх і зовнішніх факторів, які не сприяють сталому політичному процесу. Війна, гучні чвари між політиками посилюють зростання протестних настроїв. Ми сьогодні перебуваємо у в’ялому очікуванні можливих виборів або восени, або весною наступного року.
Сергій Стуканов: Повернення Надії Савченко і її вступ в українську політику може зробити серйозний струс у рейтингах?
Михайло Басараб: Звичайно, після повернення з полону, рівень довіри до неї, як до політика, безумовно великий. І ми могли б сказати про величезний можливий аванс електоральної підтримки Савченко. Як розгортатиметься ситуація далі — залежатиме від політичного напрямку, який обере Надія.
Одна ситуація, якщо вона стане №2 у БЮТі і допомагатиме Тимошенко, інша, якщо вона заявить про якусь свою силу, чи вийде з фракції БЮТу, чи буде у внутрішній опозиції.
Про це говоритимемо згодом, бо зараз це гадання на кавовій гущі. Ті заяви, які ми почули від Надії не дають нам підстав зробити остаточний прогноз, якою буде модель її політичної поведінки. Треба місяць-два, щоб побачити в якому напрямку вона рухається.
Анастасія Багаліка: У рейтингу КМІС великий відсоток людей, які не підуть на вибори або ще не визначились. Цим даним можна вірити?
Михайло Басараб: Приблизно такий же показник 50% дають й інші компанії. Але проблема в тому, що КМІС дуже механістично порахували дані. Суспільні настрої — це не матеріальна субстанція. Моделювання реального рейтингу досить складний процес.
Сергій Стуканов: У дослідженні КМІСУ немає нових політиків, які прийшли після Революції Гідності?
Михайло Басараб: Хочемо чи ні, але ми живемо у медіакратичному суспільстві, де масові медіа і політичні ток-шоу стають лідерами громадської думки і мають надзвичайний вплив на формування електоральних настроїв. Це замкнуте коло — ті, хто посідають правлячі посади, мають більше можливостей, більше з’являються в медіа. Люди їх бачать кожного дня.
Молоді політики, які мають альтернативне бачення, не мають можливості бувати так часто на екранах телевізорів, аби бути поміченими українськими виборцями.
Анастасія Багаліка: Чому в дослідженні КМІСУ поряд з політиками є питання про новопризначеного генпрокурора Луценко?
Михайло Басараб: КМІС не оприлюднював замовника дослідження, тому ми не знаємо кого і чому цікавило це питання. Але генпрокуратура один з ключових елементів у правоохоронній системі, тому, безумовно, надважливим є рівень довіри до генерального прокурора.
За підтримки
Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD). |
Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії». |