Сміття, гучна музика, лайка: інтерв’ю з журналісткою про пляжну культуру українців
Журналістка Анастасія Дзюбак дослідила українські пляжні традиції та виокремила 10 з них.
Євген Савватєєв: Як спала на думку ідея дослідити, як улаштований відпочинок українців на пляжі?
Анастасія Дзюбак: Це було редакційне завдання. Я не люблю відпочивати на українських пляжах. Для мене це ще та пригода. Живу в Кропивницькому. Пішла на свій міський пляж. Це місце умовно можна назвати пляжем. Формально на наших трьох річках нема офіційного пляжу. Була ще на морі у Коблево.
Євген Савватєєв: Першим пунктом у вас — гучна музика. Що перше чуємо, прийшовши на пляж?
Анастасія Дзюбак: Чуємо какофонію з усього, що може бути. Хтось слухає з колонки, хтось включив на мобільному телефоні, поруч грає музика з кафешки. Якщо у Кропивницькому це ще пів біди, то на пляжі у Коблево — це жах. На закордонних курортах на громадських пляжах є певні обмеження або неприйнятність вмикати гучно музику.
Євген Савватєєв: Наступна характеристика — «батьківський терор». Що ви тут побачили?
Анастасія Дзюбак: Українці насправді дуже часто дозволяють собі поводитися не зовсім гідно зі своїми дітьми. Можливо через втому батьків чи вплив алкоголю, але спілкування з дітьми подекуди переходить на рівень лайки й криків на пів пляжу. Дуже часто чуємо критику дій дітей, постійні напучування.
Євген Савватєєв: Що це може говорити про суспільство?
Анастасія Дзюбак: Я насправді не роблю висновків. Але тут, скоріше, йдеться про виховання самих батьків. Можливо, про рівень терпимості, рівень втоми. Батьки не отримують достатнього відпочинку, тому зриваються на дітях. Те, що не хвалимо, а критикуємо дітей — дуже типово для українців.
Євген Савватєєв: Третя характеристика — шумне пияцтво. Ви пишете, що часто дитина на пляжі заважає батькам пиячити з компанією.
Анастасія Дзюбак: Батьки, яким дитина аж так заважає, намагаються відпустити її та стежити, аби вона собі шкоди не зробила. Можуть дати телефон або дозволяють ввімкнути ту ж колонку. Хочеш лізти в воду? Маєш нарукавники — вперед.
Євген Савватєєв: Після публікації вам надходили коментарі, що це перебільшення?
Анастасія Дзюбак: Я переглянула частину коментарів. На жаль, таких не було. Питали про інше. Критичних коментарів не було, бо читачі певно самі теж це помічали та дратувалися через гучну музику, сміття на пляжах.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS