Нашому найстаршому студенту — 84, він вивчає англійську: як у Києві працює університет третього віку «Протон»

В Україні з 2009 року існує Університет третього віку — освіти для старших людей. Про те, як він працює і що пропонує своїм студентам говорили з ректоркою Університету третього віку «Протон» Жанною Савриловою та керівницею проєктів навчального закладу Анною Клименко.

Жанна Саврилова: За роки роботи університету у Києві у нас вже навчалось близько чотирьох тисяч студентів та студенток. Цього року ми розширюємось. Будемо також навчати людей у Львові, Дніпрі, Харкові та Одесі. Цей університет — це соціальна програма, всі наші педагоги та педагогині — волонтери та волонтерки.

Анна Клименко: Університет третього віку — це концепція отримання освіти упродовж життя.

Анастасія Багаліка: Чому заклад називається саме Університет третього віку «Протон»? 

Жанна Саврилова: «Протон» — це позитивний заряд. Ми своїх студентів називаємо «протончики». Наразі ми ще не закінчили прийом заявок на навчання, а вже маємо 730 охочих. Навчальний рік стартує 1 жовтня. Щороку ми переглядаємо навчальну програму, щось додаємо, щось забираємо.

Анастасія Багаліка: Чому саме ви навчаєте? Хто може стати вашим студентом або студенткою? 

Анна Клименко: До нас можуть доєднатися усі охочі. Єдина умова — треба мати пенсійне посвідчення. Зазвичай наші студенти — це люди віком 60+, але бувають і молодші, якщо раніше виходять на пенсію. Навчання в університеті безкоштовне. Може тривати не один рік, а кілька. Це можливо тому, що у нас багато предметів. Можна обирати, що вивчати зараз, а що наступного року.

Навчання складається з лекцій, практичних занять і творчих дисциплін.

У нас викладають українську мову/літературу, світову літературу, культурологію, психологію, англійську, німецьку, іспанську мови. Є і такі предмети, як медіаграмотність, фінансова грамотність, економіка, стиль життя, інформаційні технології (вивчати комп’ютер, смартфон). Є і спортивні заняття: йога, фітнес, танці, скандинавська хода. Цього року для тих, хто відчуває, що хоче і може займатися підприємництвом, ми додали програму «бізнес і підприємництво». Там викладають такі дисципліни, як мікропідприємництво і маркетинг.

Усі ці предмети викладаються у Києві. Якщо в інших містах, скажімо, люди захочуть вивчати якусь дисципліну, для якої у нас там не буде викладача чи викладачки, то уроки будуть відбуватися онлайн.

Ми виступаємо за об’єднання поколінь 60+ та 30-. Студенти у нас — 60+, а викладачі є і 24-річні. Звичайно, у навчальному процесі педагоги та педагогині враховують досвід студентів та студенток, вивчають методологію. У цьому питанні ми співпрацюємо з Інститутом освіти дорослих, він підтримує нас саме методологічно.

Усі наші викладачі та викладачки мають вищу освіту та досвід викладання. Ми горді, що зараз у нашому суспільстві підвищується соціальна активність. До нас навіть приходять зі своїми тренінгами, інноваційними предметами. Саме так в університеті з’явились дисципліни «медіаграмотність», «розвиток творчого мислення».

Анастасія Багаліка: Розкажіть, будь ласка, детальніше, хто ваші студенти, хто йде до вас вчитися?

Жанна Саврилова: В Україні багато роблять для дітей, для молоді, ми ж підіймаємо тему людей старшого віку. Наш основний меседж —  показати нашому суспільству гідну старість в Україні.

Ми хочемо змінити стереотипи, хочемо показати, що наші пенсіонери та пенсіонерки — це гідні люди. Бо прийнято завжди показувати й ставити за приклад європейських пенсіонерів, а наші також дуже гідні, їм все цікаво. Нашому найстаршому студенту 84 роки, він вивчає англійську мову. Наймолодшому — 48. 

Студенти не вчать по одній дисципліні, щонайменше — від 3 до 5. Вони ходять до нас як на роботу, щодня. Хочуть відчувати себе потрібними у цьому суспільстві, хочуть, щоб ними пишались, захоплювались.

У 2009 році, коли ми лишень відкрили університет, у нас було 4 дисципліни. Їх у першому півріччі вивчало 240 людей, а до кінця року — вже 700. На початках викладачів-волонтерів не вистачало, було максимум 15-20 людей. А, для прикладу, станом на 2018 рік з університетом співпрацювали близько 200 викладачів та викладачок.

Зараз ми отримуємо листи з Ужгорода, Вінниці. Про наш проєкт дізнаються, хочуть і у своїх містах мати такі університети. Заявки є.

Ми працюємо на базі бібліотек, закладів вищої освіти. Здебільшого у центральних районах міст.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS