Павло Федорів: В українській житловій політиці ми зберігаємо певну тяглість уже протягом 30 років. Цьогоріч ніщо не змінилося. До кінця 2020 року у ВР уже мав бути новий Житловий кодекс. Документ лише у червні цього року був на громадських обговореннях у Мінрегіоні й десь у липні його скерували на погодження у центральні органи виконавчої влади. Його статус нині незрозумілий. Які відгуки він отримав — теж невідомо. Хоча, наприклад, новопризначений директор департаменту житлової політики Мінрегіону сказав, що ухвалення нової редакції Житлового кодексу є пріоритетом. Можна очікувати, що найближчим часом ми почуємо новини про те, що органи влади пробують щось змінити із житлом.
Павло Федорів: Кодекс потребує ще великих допрацювань. Текст, який був оприлюднений на сайті Мінрегіону для ознайомлення, був компіляцією різних документів з попередніх років. Частина з них не узгоджувалися між собою. З одного боку це подавалося як спроба радикального розриву з попередніми ідеями, що вже існували. З іншого — як спроба зберегти практики, які існували до того: квартирна черга, пільгове кредитування, націленість на молодь та вразливі групи. У цьому випадкові — виключне покладання на те, що приватний забудовник усе вирішить. Держава фактично самоусувається від забезпечення людей житлом. Натомість стимулює приватних забудовників.
Не варто багато очікувати від забудовників. Є ілюзія, що їхня мета — поліпшення якості житла, забезпечення ним усіх. Насправді мета бізнесу — отримати прибуток. Можна набудувати житла, яке кожен може собі купити. Однак можна зводити винятково дороге житло і продавати його тим, хто може собі дозволити таке. Тут держава і міста мають формувати ринок так, щоб і забудовники мали прибуток, і громада мала якісне житло, інфраструктуру, податкові надходження.
Читайте також: Справді доступнішою іпотека стає завдяки тривалій низькій інфляції, а не державним пільгам — Марія Репко
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS