«Багато українських науковців живуть у своєму комфортному світі» — дослідниця

Тетяна Трощинська: Чому ви вирішили, що знання з біології потрібні ширшому колу людей, а не лише науковцям цієї сфери?

Ольга Маслова: По-перше, якщо говорити про історію блогу, то він починався як допомога мені самій на той момент, коли я була студенткою у 2008 році. Тоді Інтернет був ще не такий швидкий та безлімітний, як зараз, і тому було корисно для себе зберегти якесь відео чи посилання. І коли я побачила, що цим користуються так само мої колеги, то подумала, що чому б не продовжити цю справу.

Коли вже в аспірантські часи я проходила викладацьку практику і читала семінари своїм студентам, то через цей блог можна було надавати ту інформацію, які не встигала надавати на парах: відео, посилання, роз’яснення, додаткові позакласні завдання.

А коли вже і цей етап пройшов, то вирішила, що треба висвітлювати все те, що проходить на біологічні теми в Києві та описувати свої відрядження для тих, хто цікавиться. І після того, як і ця тема вичерпалась, я вирішила, що треба від тих студентів і аспірантів, які мене читали, переходити до більш широкого загалу.

Василь Шандро: Навіщо потрібно займатися популяризацією науки? Адже цей час можна витратити на свої дослідження.

Ольга Маслова: Це не стільки популяризація науковця, як професії, або науки як процесу, скільки популяризація стилю мислення. Моя особиста мета — це, щоб люди більше думали. Коли люди думають, то у них менше проблем.

Тетяна Трощинська: Чи є певна закритість української науки?

Ольга Маслова: Можна сказати, що вона, але от саме в цей період з 2013 року ситуація починає змінюватися. Я помічаю, що саме цього року у Києві з’явилося дуже багато платформ: FUTURUM, Лаба, Платформа та інші. Вони займаються саме популяризацією і витягаються вчених. Вони, можна сказати, популяризують популяризаторів. Але й серед популяризаторів є такі, що вже багато років на арені й відомі у вузьких колах.