Тетяна Трощинська: Пане Сергію, почнемо із Варшавського саміту НАТО. Що слід знати українцям про нього?
Сергій Солодкий: Я б оцінював цей саміт як політичний сигнал для України і як контраргумент до усієї панічної риторики, що, мовляв, Україна залишилась наодинці, що нібито на Заході зараз втомились від України. Цей саміт є доказом того, що західні партнери з Україною та, можливо, у них є питання стосовно того, як краще, оптимальніше реагувати на російську загрозу. На жаль, наші партнери досі не зрозуміли, як реагувати на це правильно. Ну або, принаймні, не всі.
Саміт НАТО є доказом того, що західні партнери з Україною
Маємо віддати належне тому, що НАТО з нами. І зустріч, яка відбудеться з українським керівництвом на вищому рівні у Варшаві — один із доказів цього. Те, що українські представники і представники країн-членів НАТО будуть обговорювати конкретні параметри співпраці, — теж позитивний сигнал.
Те, що НАТО готове і вже допомагає Україні в плані реформування сектору безпеки і оборони — ще один хороший сигнал, який не дає днями і ночами спокою нашому сусідові.
Насправді, усі наші партнери, де б вони не знаходились, абсолютно реалістично оцінюють загрозу. Вони розуміють, що російська верхівка і Росія як держава нинішня є загрозою. Не всі можуть прямо про це говорити, але всі це розуміють. Не всі знають, як на це реагувати — ось у чому проблема.
Очевидно, що ті, загроза до яких є ближчою, і які вже відчували загрозу в історичній ретроспективі, мабуть, можуть сказати рецептуру того, як реагувати. Хоч із запізненням, однак ми є свідками цієї реакції. Масштабні навчання, які проводяться у центральноєвропейському регіоні, впритул до РФ, запрошення представників військового істеблішменту Росії та Білорусі демонструють дві речі. З одного боку, що НАТО не є загрозою, з іншого — що НАТО може захиститися у разі, якщо Путін й далі гратиметься м’язами.
Василь Шандро: Вихід Британії з ЄС якось вплине на НАТО і на без пекову політику у світі?
Сергій Солодкий: Наразі, в плані підходів Британії щодо євроатлантичної кооперації я б не говорив про впливи. Єдине, деякі загрози можуть бути, якщо набере негативної динаміки безпекова ситуація у самій Британії.
Василь Шандро: Є підстави так вважати?
Сергій Солодкий: Ми не можемо ігнорувати заяви шотландських політиків. Приміром, про можливий вихід із Великої Британії. Тобто остання може постати перед серйозними політико-безпековими викликами.
Британія виконувала ключову роль підтриманні безпекової кооперації між Європейським Союзом та НАТО. Сказати, що з виходом Британії ця кооперація вмить припиниться — звісно, не можна. Можливо, що рівень пріоритетності дещо впаде.
Тетяна Трощинська: Чи не перебільшеними є безпекові заходи, пов’язані із самітом НАТО, а потім і з візитом Папи Римського до Польщі? Зокрема, не дуже було сприйнято обмеження малого прикордонного руху.
Сергій Солодкий: Кожна країна сама вибирає моделі захисту. Якщо польська розвідка мала достатньо даних та інформації для того, щоб вживати таких заходів — то гаразд. З іншого боку потрібно усвідомлювати, що тероризм і безпекові загрози некласичного вияву стали настільки «витонченими», що їх вже давно не спиняють жодні кордони.
Тероризм і безпекові загрози некласичного вияву стали настільки «витонченими», що їх вже давно не спиняють жодні кордони
Звичайно, в цій історії присутній також й інший елемент. Це може бути одним із проявів наростаючого у Польщі консерватизму у політичному порядку денному. Таким чином проявляється польський ізоляціонізм щодо зовнішнього світу. Однак, я пов’язую таке рішення все ж із безпековим питанням.