Безвізу нічого не завадить, бо європейську бюрократичну машину важко зупинити, – Павло Кравчук

Про перешкоди і перспективу безвізового режиму спілкуємось із речником громадської організації «Європа без бар’єрів» Павлом Кравчуком

Ведучi

Ірина Соломко,

Андрій Куликов

Гостi

Марія Іонова

Безвізу нічого не завадить, бо європейську бюрократичну машину важко зупинити, – Павло Кравчук
https://static.hromadske.radio/2017/04/hr_hh_2017-04-06_kravchuk_ionova.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/04/hr_hh_2017-04-06_kravchuk_ionova.mp3
Безвізу нічого не завадить, бо європейську бюрократичну машину важко зупинити, – Павло Кравчук
0:00
/
0:00

Ірина Соломко: Арсеній Яценюк на Київському безпековому форумі після новини про безвіз сказав: «То скоро їдемо?». Чи справді скоро їдемо, Павле?

Павло Кравчук: Я сподіваюся, що скоро. Але після усіх цих фальстартів і хибних прогнозів буде страшно називати точні дати. Більше говорять про те, що це станеться у часі літніх відпусток.

Андрій Куликов: Сьогодні проголосував Європейський парламент, а куди далі піде це рішення?

Павло Кравчук: Далі воно має пройти підтвердження у структурі Комітету постійних представників країн-членів ЄС (Корепер). Воно вже не вперше проходить через цю структуру.

Андрій Куликов: Навіщо знову?


Павло Кравчук: Тому що у них є система балансів і противаг. Завдяки ній більшість рішень у цій складній структурі вдається приймати у першому читанні.

Корепер вважається підготовчим органом для Ради ЄС. Формально він не ухвалює рішення, але якщо цей комітет дав добро, то  рішення Ради ЄС – радше формальність.

За прогнозами Рада ЄС має зібратися і пропустити через себе це рішення в травні. Вже десь після цього воно має бути підписане і опубліковане.

Андрій Куликов: Що може стати на заваді безвізу?

Павло Кравчук: Чесно кажучи, мало що. Так воно виглядає зараз. Тому що європейська бюрократична машина дуже велика і неповоротка. Її дуже важко спонукати рухатись швидше. І так само важко її зупинити.

Андрій Куликов: У таких випадках кажуть, що достатньо пхнути одну палицю в колеса. Що може нею стати? Мені доводилось чути, що президентські вибори у Франції.

Павло Кравчук: Про це говорили і, можливо, це стало причиною того, що рішення не ухвалювалося якнайшвидше, а тільки зараз. Однак, дуже багато українських та європейських посадовців публічно запевняли, що це не залежить від виборів у Франції. Не публічно вони говорили про те, що затримка через вибори, але на рішення це не вплине.

Андрій Куликов: Нагадайте нам які етапи пройшла Україна на шляху до безвізового режиму.

Павло Кравчук: Ще у 2005 році ухвалили рішення про одностороннє надання безвізового в’їзду для громадян ЄС. Потім у 2010 році Україна отримала План дій щодо візової лібералізації. І всі ці роки ми довго і наполегливо його втілювали.

Основна частина втілення припала на роки після Майдану. У Європі говорили, що Україна показала великий прогрес попри всі труднощі. На фінішну пряму ми вийшли у грудні 2016 року, коли Європейська комісія дала фінальний звіт із висновком, що Україна в цілому виконала зобов’язання, які взяла на себе.  

Андрій Куликов: Яку роль у виконанні вимог зіграли українські державні органи, а яку роль громадськість, зокрема і ГО «Європа без бар’єрів»?

Павло Кравчук: Я думаю, що роль, яку відіграла і «Європа без бар’єрів», і в цілому громадські організації, була дуже великою. Тому що інколи ми виступали посередниками між Європою та Україною, інколи підштовхувачами до реформ. Це були також і публічні скандальні речі. Наприклад, поправки до Трудового кодексу.

Також була реформа ідентифікаційних документів. Тому що у цій сфері Україна дуже гальмувала аж до 2014 року. Тоді як усі країни навколо мали біометричні паспорти. За останні три роки у цій сфері було зроблено ривок.

Ірина Соломко: Праворадикальні фракції ЄС виступали проти ухвалення безвізу. Чи в перспективі вони ще щось зможуть змінити? Чи щось може вплинути радикально на рішення Ради ЄС?

Павло Кравчук: Мені здається на 99%, що нічого не змінить. Цю машину важко зупинити.

Але це не означає, що коли ми отримаємо безвіз, то він у нас в кишені і з ним уже ніхто нічого не зробить. Європа ухвалила механізм по призупиненню, який буде включати контроль і по міграційних показниках, і по реформах.

Андрій Куликов: За вашими оцінками, наскільки українці мають бажання і змогу скористатися безвізовим режимом?

Павло Кравчук: Це цікаве питання, яке люблять використовувати в медійній війні. Для цього є підстави, тому що у нас погане економічне становище в країні. Дуже багато людей дійсно не можуть собі дозволити отримати паспорт, виділити гроші на поїздку і також мати при собі гроші.

Андрій Куликов: Скільки зі собою треба мати грошей для того, щоб безвізовий режим здійснився?

Павлов Кравчук: Близько 50 євро на день. Але це треба перевіряти, тому що у кожної країни свої норми. У деяких країнах 35 євро на день.

Щодо броні готелю. Досвід Молдови показує, що ці речі потрібно мати при собі. Але велика імовірність, що у вас не будуть цього питати на кордоні.

Мені здається, це навіть не для того, щоб відфільтровувати людей, а щоб вони могли підтвердити куди  їдуть, що збираються повернутися назад і мають для цього кошти.

Ірина Соломко: У нас на телефонному зв’язку народна депутатка Марія Іонова. Є прогнози, що на початку червня ми уже можемо чекати остаточного рішення. Нас цікавить, чи можливе тут якесь пришвидшення?

Марія Іонова: Процедура зазвичай стандартна. Ми чекаємо підтвердження на засіданні Корепер, яке відбудеться 26 квітня. Далі має бути схвалення цього рішення Радою ЄС. Реалістично ми розраховуємо, що це відбудеться 15 травня. Вже після цього відбудеться підписання двома президентами Європейського парламенту і Ради ЄС. Надалі публікація рішення і його вступ у силу на 20-ий день. Тому ми  і говоримо про середину червня. Наразі не передбачається перешкод.