Бюджет 2022: основна небезпека не в цифрах, а в законопроєкті 5600 — Марія Репко 

Обговорюємо проєкт бюджету-2022

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Марія Репко

Бюджет 2022: основна небезпека не в цифрах, а в законопроєкті 5600 — Марія Репко 
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/09/hr-hh-21-09-16_repko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/09/hr-hh-21-09-16_repko.mp3
Бюджет 2022: основна небезпека не в цифрах, а в законопроєкті 5600 — Марія Репко 
0:00
/
0:00

Кабінет міністрів 15 вересня затвердив проєкт бюджету України на 2022 рік. Документ вже зареєстрували у ВР. Попереду — парламентські слухання. Говорили про головний фінансовий документ країни з Марією Репко, заступницею директора Центру економічної стратегії.

Анастасія Багаліка: Цей документ зараз перед першим читанням, це означає, що він ще буде змінюватись?

Марія Репко: Ми побачимо, наскільки зміниться в процесі парламентських слухань цей проєкт бюджету, бо зараз він більш-менш відповідає бюджетній декларації. Що в ньому цікавого, якщо він, в принципі, «без сюрпризів»? Цього року ці зміни будуть. Чому? Тому що навіть зараз Міністерство фінансів просить депутатів проголосувати за проєкт закону 5600 про збільшення податкового навантаження. Тобто там такий шалений зміст податкових ініціатив, починаючи від ПДВ на квартири, закінчуючи рентою за видобуток корисних копалин, дуже багато всього насправді.

Проєкт контроверсійний, зараз проговорюється в комітетах ВР, з експертами, підприємці активно залучені в цей процес.

Але, що цікаво з точки зору бюджету, що Міністерство фінансів презентувало якісь свої ініціативи бюджетні, наприклад, видати кошти на перепис населення, дати кошти на реставрацію пам’яток культури. Такі класні ініціативи, але вони на них хочуть дати кошти лише в тому разі, якщо цей податковий проєкт буде проголосовано. Якщо не проголосовано, то в поточному варіанті кошти на ці речі в бюджеті не закладено. І це говорить про те, що зміни будуть, і зміни будуть серйозні, оскільки цей проєкт дасть зміни ще на 30 млрд гривень.

Анастасія Багаліка: Наскільки безпечними є ініціативи зі збільшення податкового тиску, які йдуть разом с бюджетом?

Марія Репко: Ми зараз про це не можемо нічого сказати, бо кожен день ці речі переписуються в комітетах. І що буде у підсумку — наразі не знає ніхто. Тому коментувати щось важко. Те що там є зараз, то проти цього багато виступають бізнес-експерти, тому власне проєкт є проблемним. Саме тому вирішили через бюджет «креативно» підійти до його адвокації та просування. Це збільшення податкового навантаження: на економіку, на людей — очікується отримати додатково 30 мільярдів гривень від цього проєкту.

Анастасія Багаліка: Всіх цікавить, який відсоток наступного року йтиме на те, щоб країна віддавала зовнішні запозичення. Наскільки це багато чи мало у порівнянні із попередніми роками, і як від цього змінюється навантаження на бюджет?

Марія Репко: Будь-яка країна, Україна — не виключення, постійно перебуває в русі на борговому ринку, кожен рік запозичують і погашають якісь зобов’язання. Тобто, у відсотках від бюджету рахують платежі за обслуговування боргу — це відсотки, які ця країна платить кожний рік. А погашення та взяття нових зобов’язань — вони зазвичай сумуються і виходять чисті погашення або чисті залучення коштів.

Якщо все ж таки казати про те, наскільки великі борги Україна має гасити наступного року, то погашення внутрішні досить серйозні. По ОВДП — це зазвичай такий короткий інструмент облігації внутрішньої державної позики, вони багато випускаються на такий короткий термін — Україна має погасити внутрішніх боргів приблизно на суму, рівну чверті доходів державного бюджету. Але це нормально для нашої країни, вона щороку випускає нові й нові ОВДП, просто заміщуючи один короткий борг іншим.

Погашення зовнішніх боргів від доходів державного бюджету становлять лише 6%, це не дуже багато. У нас наступного року навантаження з погашення помірне. Воно є, але не суперкритичне. Хоча для того, щоб це все нормально погасити, Україна буде запозичувати. Тобто гаситися всі ці борги будуть не з доходів, а за рахунок нових запозичень.

  • Що планує Україна? Планує позичити всередині країни більш ніж 400 млрд гривень, а погасити всередині країни боргів на більш ніж 300 млрд. А на зовнішньому ринку плануються запозичення на 150 млрд гривень.

Крім запозичень, планується фінансування від приватизації на 8 млрд, але ці кошти, як показує українська практика, ніколи в повному обсязі до бюджету не надходять.

Анастасія Багаліка: Тобто виходить, що цей рік по навантаженню на погашення запозичень буде доволі легким, тому що я пам’ятаю, що були доволі важки роки, наприклад 2020/21. Тому що ми віддавали великі обсяги. 

Марія Репко: Наприклад, платежі з погашення зовнішнього боргу в 2021 році, якщо рахувати у гривневому еквіваленті, це 100 млрд гривень, а в 2022 році — це 72 мільярди, тобто ми бачимо, що суттєво менше.

Але, наприклад, у 2023-26 роках, наступні чотири роки навантаження буде зростати. У 2024 році — це 166 млрд гривень погашення зовнішнього боргу. Однак треба розуміти, що 72 мільярди — це теж дуже серйозна сума, і щоб її погасити, треба буде запозичувати на зовнішніх ринках.

Мене непокоїть більше обслуговування боргу. Воно для нас дуже дороге. Цього року, якщо порівняти щорічні витрати на обслуговування боргу,  що Україна платить як відсотки за боргами, які включаються до бюджетних видатків, це більш ніж 180 мільярдів. Це 14% доходів державного бюджету. Це багато. Така ситуація відбувається з двох причин. По-перше, у України дуже низький кредитний рейтинг, Україна кілька разів продемонструвала, що вона — ненадійний партнер, дуже часто в країні трапляються кризи, коли зменшується економіка, бюджетні доходи, курс гривні падає, вона не може розплатитися. І це відбивається на вартости українського ризику — нам не позичають під 1-2%, як позичають, наприклад Польщі чи Чехії — нам позичають під 6-7% річних.

Всередині держави працює другий фактор — це висока інфляція традиційно. Тому всередині України внутрішній борг коштує також дуже дорого — ставки по ОВДП частіше бувають двознакові, тобто більше ніж 10% річних. Така висока вартість боргу лягає дуже серйозним тягарем на доходи бюджету, і замість того, щоб витратити ці 14% на медицину, освіту, армію, науку, ми виплачуємо їх кредиторам.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису