Благодійники і податківці: чому досі не вирішені суперечності?

Гостем студії Громадського радіо є Олександр Максимчук, президент Асоціації благодійників України та національного конкурсу «Благодійна Україна».

Андрій Куликов: Що означає «успішний благодійник»?

Олександр Максимчук: Це та людина, яка реалізувала свій задум, мрію допомогти іншим.

Наталя Соколенко: Я думала, що благодійник чи благодійниця успішні тоді, коли відслідковують ефективність вкладеної допомоги.

Олександр Максимчук: За нашими критеріями, вкладені благодійниками гроші — не головне. Ефективність, прозорість та системність роботи — ось що справді важливо.

Зараз статистика демонструє найбільшу кількість благодійників у центральній Україні: Вінницька, Житомирська, Хмельницька області.

Андрій Куликов: Наскільки на вашій благодійній діяльності позначився масовий рух українців на допомогу війську, переселенцям? І як бере участь у цьому Всеукраїнська асоціація благодійників України?

Олександр Максимчук: Ніхто 4 роки тому не міг передбачити, що на нас чекає.

Андрій Куликов: Я завжди не згодний із такою фразу. Багато людей попереджали, що Росія обов’язково завдасть удару.

Олександр Максимчук: Одна справа — жити здогадками, а інша — бачити це все.

Якщо брати статистику, цього року маємо рекордну кількість заявок — 744 з усієї України. Переважна кількість — це заявки від волонтерів АТО. З минулого року ми ввели спеціальну номінацію «Благодійність у захисті України» саме для тих, хто безпосередньо бере участь у цьому напрямку.

Цього року також було 13 заявок з-закордону. Серед них «Союз українок Америки», який дуже багато допомагав, так само й «Карітас Польща».

Дуже багато зараз мріють повернутися в мирне благодійництво: допомагати дітям, культурі. Але вони розуміють, що нині потрібні воїнам. Часто їх сприймають не як експедиторів матеріальної допомоги, а душі та моральної підтримки. Так, у нас є волонтерська музична сотня «Гайдамаки».

Андрій Куликов: Звідки береться небажання тих, хто ухвалює закони, звільнити благодійні пожертви від оподаткування?

Олександр Максимчук: Все дуже просто. Я стою на позиції системної благодійності, а це все-таки про конкурси, лобіювання законів, підтримку проектів. До прикладу, закон про відсоткову філантропію. Ніби нормальний закон, працює в наших сусідів поляків, угорців і так далі. Ми його пробиваємо вже другий рік і навіть більше.

Вже й у Верховній Раді Оксана Юринець зареєструвала його з командою. Ми його ніби лобіюємо, але нас не хочуть чути. Ми говоримо, що дайте можливість кожному громадянину цей нещасний 1-2% з податків віддати в громадські благодійні, релігійні організації. Так є у світі. Цим вони будуть голосувати за прозору системну благодійність. Цим ви, як влада, покажете, що довіряєте громадському сектору.

Візьмемо, до прикладу, наш конкурс. Ми не маємо системної співпраці із жодним із міністерств. Хоча Міністерство соціальної політики, дійсно, є нашим партнером. Але я не мав можливості зустрітися із міністром соцполітики за весь час своєї роботи.

Конкурс для відзначення благодійників України проводиться вже вдесяте. Його проводить саме Асоціація благодійників України. За цей час маємо тисячі заявок від сотень організацій. Люди хочуть робити добро.