facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Це — не просто пісня

Говоримо про новітню комунікацію між людьми в країні, яка стала можливою після Євромайдану

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гості ефіру –Володимир Бойчук, діловод медроти Півніно-територіального округу Нацгвардії, учасник боїв за Слов”янськ,  на горі Карачун, , автор неофіційного гімну Нацгвардії, та Анатолій Іванюк, учасник Євромайдану, учасник гурту “Немо”. Обидва були активістами «Євромайдану», потім Бойчук пішов добровольцем в АТО, а Іванюк став волонтером і допомагав бійцям усім, чим міг. Вони познайомились і побратались тільки після того, як знайшли один одного в соціальних мережах і разом  записали неофіційний гімн Нацгвардії та зняли на нього відео. 

Галина Бабій: Володимир, як ви потрапили в АТО?

Володимир Бойчук: Я не встиг попасти в перший добровольчий батальйон, чекав в Українському домі, спав під ескалатором, поки не сформувався другий добровольчий батальйон Національної гвардії, в який мене взяли, і де, власне, і розпочався мій шлях та шлях моєї пісні, приспів якої починається словами «Слава Україні! Героям Слава!».

Галина Бабій: Анатолій, тема патріотизму близька гурту «Немо»?

Анатолій Іванюк: Так, тема патріотизму невід’ємна для нашої творчості. І пісня Володимира, яку ми погодились аранжувати, була дуже щира, пережита серцем, вона нагадувала мені пісню УПА «Лента за лентою…», і ця схожість мене дуже підкупила, я відчув, що це сучасна повстанська пісня яку мають почути українці.

Володимир Бойчук: Ці, насправді прості, слова цієї пісні були, насамперед, потрібні мені, як воїну. Військовослужбовцям необхідні патріотичні пісні, щоб вони відчували впевненість і силу, що помножуються з кожним словом. Після важкого поранення під Дебальцевим в серпні, лежачи в лікарні, я вже готувався відійти на той світ. На останок я захотів проспівати свою пісню, співати не вийшло Фото - Це — не просто пісня голос зірвався на крик, і в той момент слова пісні нагадали мені мого сина, заради якого я маю жити. І, власне, завдяки цим спогадам, викликаним піснею, я живий і майже здоровий, та продовжую служити в Нацгвардії.

Галина Бабій: Відхиляючись від теми, хочу запитати, як для вас, як для добровольця, проходила легалізація статусу учасника бойових дій, адже я знаю, що в цьому питання є певні проблеми?

Володимир Бойчук: На сьогоднішній день багато бійців не отримало ще статусу учасника бойових дій. Наскільки я розумію, вся затримка була в Міжвідомчій комісії, яка приймала рішення про отримання цього статусу не тільки по Нацгвардії і ВСУ, а ще й по міліції та СБУ. Тобто, для них це був занадто великий об’єм роботи, адже 50 тис. військовослужбовців вже мають ці посвідчення.  Сьогодні Головне управління Нацгвардії без Міжвідомчої комісії саме вирішує, кому надавати статус УБД. Так що тепер бійцям довго чекати не доведеться.

Поділитися

Може бути цікаво

Кріоконсервація для військових: як це має працювати в Україні

Кріоконсервація для військових: як це має працювати в Україні

Російське ПЗ досі є популярним в Україні: керівниця Асоціації IT про «Ворожий софт»

Російське ПЗ досі є популярним в Україні: керівниця Асоціації IT про «Ворожий софт»

Розмінування — сфера, де пропонують дуже конкурентну зарплату — Володимир Байда

Розмінування — сфера, де пропонують дуже конкурентну зарплату — Володимир Байда

Сприйняття жінок-військових в Україні: між повагою та непорозумінням

Сприйняття жінок-військових в Україні: між повагою та непорозумінням