facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чого чекати Україні від нового президента Європарламенту?

Про політичні пріоритети Антоніо Таяні розповіла аналітикиня фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна

Чого чекати Україні від нового президента Європарламенту?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Євген Павлюковський: Що можна сказати про нового президента Європарламенту? Що Україна може отримати від такої зміни?

Марія Золкіна: Таяні ― старожил загальноєвропейської політики: він у Європарламенті зі середини 90-х років: там була напівкурйозна ситуація, коли він не потрапив до італійського парламенту, і йому, щоб загладити цю прикрість, запропонували іти до Європарламенту, і вся його кар’єра за останні 20 років пов’язана або з Європарламентом, або з Єврокомісією.

У нього є досвід робити у двох ключових інституціях, і досвід у Єврокомісії, мабуть, є навіть важливішим, тому що Європарламент є найслабшою інституцією ЄС. Він знає, як працюють ці інституції і як налагоджувати між ними контакт, що дуже важливо, тому що всі рішення ухвалюються або в Єврокомісії, або в Європейській раді чи Раді міністрів ЄС.

Анастасія Багаліка: Євроскептицизму за ним не помічали?

Марія Золкіна: Ні, навпаки ― йому закидають те, що він близький до Сільвіо Берлусконі, і через це він буде лояльнішим до Росії і можливості налагодження відносин із нею.

Я б не робила такі прямі кореляції, тому що президент Європарламенту ― це хоч і важлива, але досить обмежена у своїх можливостях персона. Значним є вплив групи, яка номінує особу на цю посаду, а Європейська народна партія як політична група має досить стійку проукраїнську позицію.

Крім того, політика Європарламенту традиційно є гострою з точки зору декларацій, але можливості ухвалювати рішення у парламенту нема, тому у нас немає підстав хвилюватися, що Європарламент під керівництвом нового очільника буде схильним налагоджувати комунікацію з РФ.

І є персональний фактор ― Таяні взагалі мало цікавиться Східною Європою.

Я покладаюся на бюрократичність (у хорошому сенсі) Європейського парламенту ― це громіздка машина, у якій достатньо людей, які захищають позиції, вигідні для України.

Євген Павлюковський: Таяні підтримує розширення Євросоюзу. Чи дає це підстави сподіватися, що євроінтеграційні процеси в Україні за час його президентства будуть активнішими?

Марія Золкіна: Думаю, надання безвізового режиму Україні і далі лобіюватимуть прихильники України у Європарламенті. Таяні важлива фігура, але не варто переоцінювати його значення для євроінтеграції України.

Анастасія Багаліка: Чим політика Таяні буде відрізнятися від політики його попередника Шульца?

Марія Золкіна: Складно сказати, тому що вони обидва мають великий досвід. Мартін Шульц був дуже успішним президентом ЄС, і з точки зору України теж. У пошуку балансу між різними політичними групами, думаю, Таяні буде не менш успішним, ніж Шульц.

Єдине, в чому буде відмінність, ― не думаю, що він буде яскравим у тому, що цікавить нашу країну: Шульц часто виступав емоційно, недипломатично з політичною підтримкою, хоч не міг вплинути на рішення ЄС в цілому, але все, що можна було зробити у рамках Європарламенту, багато в чому досягалося завдяки персональним зусиллям Шульца.

Таяні буде більш орієнтованим не на політичні заяви, а на функціональні речі. У його роботі буде більше бюрократії і взаємодії з іншими інституціями ЄС, аніж політичного складника.

Євген Павлюковський: Це означає, що українському МЗС слід активніше нагадувати про Україну?

Марія Золкіна: Я вважаю, що контакти із Брюсселем у нас на досить хорошому рівні. У нас просідає інший складник ― двосторонні зв’язки. Коли ключове рішення ухвалюється у Раді Міністрів ЄС або Європейській раді, це означає, що там звучать голоси членів, і іноді потрібно працювати не з Єврокомісією, не з апаратом Ради міністрів, а з урядами чи навіть конкретними міністерствами країн-членів.

У нас не велася робота із конкретними міністерствами внутрішніх справ, які мали визнати, що Україна ― безпечна держава для запровадження безвізового режиму. Ми мали прогалини у політиці щодо Нідерландів, надто пізно схаменулися і не змогли заповнити вакуум спілкування з їх політиками.

Але з європейськими інституціями є досить добра комунікація не тільки по лінії МЗС, а й з боку офісу віце-прем’єра України з питань євроінтеграції.

Євген Павлюковський: Президент Європарламенту не впливає на санкції ЄС, але на його думку опираються представники держав, які вводять санкції?

Марія Золкіна: Так. В основних питаннях, які хвилюють Україну ― повноцінна ратифікація Угоди про асоціацію, безвіз і санкції ― Європарламент має дуже обмежені можливості.

Максимально, що вони можуть зробити ― виходити з конкретними позиціями. Тому час від часу Європарламент виступає із жорсткими позиціями щодо України.

Президент Європарламенту має можливість репрезентувати позицію парламенту перед іншими інституціями. Коли ухвалюються якісь рішення у Єврокомісії чи Раді Європи, президент може виступити і презентувати позицію комітетів чи парламенту в цілому.

І президент може робити політичні заяви, як це робив Шульц. Вони мають сенс, тому що це політик і функціонер загальноєвропейського рівня, і важливо, що він говорить.

Поділитися

Може бути цікаво

Чи готові українці прийняти іммігрантів для повоєнної відбудови

Чи готові українці прийняти іммігрантів для повоєнної відбудови

Що відбувається з Житнім ринком і чому містяни хвилюються про його майбутнє?

Що відбувається з Житнім ринком і чому містяни хвилюються про його майбутнє?

Артур Колдомасов: Британія останнім часом багато заявляла про посилення підтримки України, це непокоїло роспропаганду

Артур Колдомасов: Британія останнім часом багато заявляла про посилення підтримки України, це непокоїло роспропаганду

Наша задача — дипломатичним шляхом відстоювати свої інтереси: Ілля Несходовський про протести європейських аргаріїв

Наша задача — дипломатичним шляхом відстоювати свої інтереси: Ілля Несходовський про протести європейських аргаріїв