Чому 13 липня у Верховній Раді аврал із законопроектами?

13 липня — останній день 6 пленарної сесії ВРУ. Підбивали підсумки парламентського сезону, зокрема останнього дня сесії з Оксаною Сироїд віце-спікеркою ВРУ.

Оксана Сироїд: Ми справді переживаємо високу продуктивність і, як правило, цей рівень збігається, за моїми спостереженнями, коли голосують державний бюджет, зміни до державного бюджету або інші рішення, пов’язані з великими витратами або перерозподілом коштів.

Оскільки йде перерозподіл грошових потоків, що йдуть з державного бюджету, і є багато зацікавлених брати в цьому участь, відповідно, тоді є можливість створювати ці політичні пакети. Оскільки тобі потрібні голоси, ти можеш щось обіцяти людям. А якщо ти обіцяєш якісь вигоди з державного бюджету, можеш очікувати, що взамін ще за щось проголосують. І так навертається лавина цих рішень, які складаються в такий пакет.

Думаю, ви спостерігаєте це в день або в переддень бюджетних голосувань. Це саме відбувалося і вчора, при чому були суттєві зміни — перерозподіл декількох десятків мільярдів гривень.

Наталя Соколенко: А на чию користь?

Оксана Сироїд: Там дуже різні користі. Наприклад, додатковий мільярд на прокуратуру. При тому, що відповідно до закону прокуратура має бути скорочена. Я думаю, ви пам’ятаєте, навіть більше, ніж вдвічі, кількість працівників прокуратури має бути скорочена. Чому при такому скороченні потрібно нарощувати витрати — в мене велике питання. Начебто, гроші мають йти на безпеку і оборону, але ніхто не знає, на що саме вони підуть. Коли американці затверджують оборонний бюджет, їм показують 160 сторінок, де написано, скільки потрібно купити танків, яка специфікація цих танків, які вони і куди вони мають бути поставлені. А нам дають, у кращому випадку, десять лінійок в таблиці. Або взагалі одну — просто на підвищення обороноздатності. 4 мільярди — на підвищення обороноздатності, а вже потім люди будуть вирішувати, що вони хочуть підвищувати.

Дуже велике підвищення витрат пішло на безпековий сектор, діяльність Нацгвардії, прикордонників і так далі. Може, це й правильно в умовах загрози, але зі свого власного досвіду можу сказати, що велике питання, куди йдуть ці кошти. Якщо подивитися на солдатів ЗСУ, ви там не побачите тих грошей. В той час, коли люди, наприклад, в Укроборонпромі та в інших відомствах прекрасно почувають себе.

Бюджет є непрозорий, тому його прийняття викликає такий ажіотаж, бо можна домовитися про будь-який розподіл.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.