facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чому скоротили бюджетні місця у ВНЗ?

Говоримо про те, як діятимуть нові гнучкі квоти на держзамовлення у вищій освіті та що зміниться для вступників з непідконтрольних територій

Чому скоротили бюджетні місця у ВНЗ?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

На зв’язку зі студією — заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець. Гостя ефіру — генеральна директорка громадської організації «Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова.

Євген Павлюковський: Нова система стала несподіваною для деяких абітурієнтів. Люди дізналися, що кількість державних замовлень суттєво скоротилася. Чому так відбулося?

Володимир Ковтунець: Ця система вже працювала минулого року у повному обсязі. Говорити про значне скорочення кількості місць державного замовлення не доводиться. Воно приблизно пропорційне скороченню загальної кількості випускників середньої школи. Скоротилися обсяги державного замовлення на деякі суперпопулярні спеціальності (готельно-ресторанна справа чи туризм), які з точки зору державних інтересів не мають такого значення, оскільки державі зараз важливо готувати вчителів, лікарів, інженерів.

Більшість непорозумінь виникали з того, що окремі університети поставили мінімальний обсяг державного замовлення. Якщо на спеціальність «Соціологія» приходить лише один студент, економічно це невигідно. Має бути група з 10 — 15 осіб.

Сергій Стуканов: Раніше кількість бюджетних місць для кожного ВНЗ визначало міністерство чи уряд, а тепер фактично це прерогатива самих абітурієнтів, які обирають ВНЗ. Така система тепер існуватиме в Україні роками?

Володимир Ковтунець: Ця система була успішно протестована минулого року. Одне з нарікань стосується того, що система може суттєво скоротити кількість студентів в регіональних ВНЗ. Щоб зберегти педагогічні університети, ми запропонували на аналогічні спеціальності мати фіксований конкурс.

Євген Павлюковський: Як ця система вплине на вступників з непідконтрольних територій Криму, Донбасу та «сірої зони», які претендують на бюджетні місця в українських ВНЗ?

Ірина Жданова: Ця система діяла і минулого року. Вона дещо різна для Криму і для Донбасу. Для Криму це фіксований обсяг державного замовлення місць. Це 20% квоти від загального державного замовлення. Цього року квота для абітурієнтів з окупованого Криму складала 2604 місця. За квотою кримчани могли вступати в уповноважені вищі навчальні заклади, на базі яких було сформовано освітні центри «Крим — Україна». Кримчани не заповнили місця. Це було прогнозовано. За цією спрощеною системою минулого року вступило близько 160 людей. Цього року цифра на 28 липня дещо більша — 235 абітурієнтів. Це менше 10% квоти.

Я сподіваюся, що до 30 вересня цифра збільшиться, тому що для кримчан і абітурієнтів з неконтрольованої території Донбасу і «сірої зони» вступна кампанія триває до 30 вересня. В освітні центри «Крим — Україна» та «Донбас — Україна» можна подавати документи і вступати.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Телефон гарячої лінії – 0 800 504 425 – БЕЗКОШТОВНО! Мобільні номери: +38 068-951-25-13; +38 050-550-54-11 (Viber/Telegram/WhatsApp/Skype: Dostupna Osvita UA) у робочі дні з 9:00 до 18:00

Краматорськ: 0 800 50 45 22 – БЕЗКОШТОВНО!  Мобільні номери: +38 066 113 93 75; +38 097 904 71 91  Skype: Dostupna Osvita Kramatorsk

Сєвєродонецьк: 0 800 50 45 11 – БЕЗКОШТОВНО! Мобільні номери: +38 099 345 20 76; +38 097 983 65 31 Skype: Dostupna Osvita Severodonetsk

Херсон: 0 800 50 45 70 – БЕЗКОШТОВНО! Мобільні номери: +38 097 983 65 91; +38 095 875 74 99 Skype: Крим ДоступнаОсвіта

Поділитися

Може бути цікаво

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці, який пережив окупацію

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці, який пережив окупацію

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка

Знову погрози «ядеркою»: як пропаганда РФ реагує на допомогу США Україні

Знову погрози «ядеркою»: як пропаганда РФ реагує на допомогу США Україні