Чому Європейський суд з прав людини об'єднав 4 справи, що стосуються Криму і Донбасу, в 2?

На зв’язку зі студією – заступник міністра юстиції України, Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

Сергій Стуканов: Європейський суд з прав людини об’єднав справи, які стосуються Криму та Донбасу. Замість 5 справ України проти РФ залишилося три. Яке об’єднання відбулося і що це нам дає у процесі?

Іван Ліщина: Історично Україна подавала перший позов до Європейського суду 2014 році. Перший був тільки по Криму. Коли почався Донбас, додали інформацію щодо Донбасу. У 2015 році було подано ще один позов, який охоплював Донбас і Крим. У 2016 та 2017 роках Європейський суд роз’єднав ці дві заяви, вийшло чотири. Потім додавалася інформація щодо порушень прав людини на Донбасі і в Криму в 2016 і 2017 роках.

Наприкінці 2016 року, у листопаді, ми звернулися до Європейського суду, щоб об’єднати всі спори щодо Донбасу в одну заяву і всі спори щодо Криму в іншу, щоб Європейському суду було легше розглядати ці справи. Десь у той час Росія почала гратися у гру, кажучи, що давайте розглядати справи щодо Донбасу і Криму щодо 2014 року, а індивідуальні позови про порушення прав людини в Криму та ОРДЛО зовсім не розглядати, поки там не буде розглянуто перші справи щодо Донбасу і Криму між державами. Європейський суд довго розглядав це питання, справи було передано на розгляд Великої палати. Велика палата зробила те, що ми пропонували ще в 2016 році, і об’єднала заяви. Зараз у нас є дві великі справи – одна Донбас, одна Крим. Заява щодо дітей, яких у 2014 році вивозили з Донбасу, не була передана до Великої палати і залишилася самостійною.

Найскоріше суд розглядав справи щодо Криму і Донбасу 2014 року. Росії було запропоновано відповісти на заяви, які подала Україна. Росія відповіла, подала повноцінні відповіді на них, Україна у квітні 2017 року подала відповідь на російську відповідь щодо Криму і в листопаді щодо Донбасу.

Об’єднання справ – це дуже великий крок. Це свідчить про те, що Велика палата почала серйозно розглядати ці справи

Те, що додаткову інформацію, яка подавалася по 2015, 2016 і 2017 роках, долучено до цих справ, дуже гарно для України, бо це дозволяє поглянути на цю ситуацію, на всі порушення прав людини, які відбувалися за цей час більш зрозуміло, ми показуємо, як ситуація розвивалася.

Об’єднання справ – це дуже великий крок. Це свідчить про те, що Велика палата почала серйозно розглядати ці справи. У березні цього року відбулося слухання у так званій справі «Грузія проти Росії – 2», яка стосувалася захоплення території Грузії з боку РФ. Мені здається, що у Великій палаті після розгляду цих справ з’явилася можливість приділити більше уваги українським справам. Результатом є це рішення. Мені здається, що процесуально це великий крок вперед, який дозволяє сподіватися, що перші засідання в українських та російських справах щодо Донбасу і Криму можуть відбутися якщо не в цьому, то в наступному році.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.