Чому знищення Ханського палацу в окупованому Бахчисараї є політичним жестом?

Екс-директорка Бахчисарайського заповідника Ельміра Аблялімова розповіла, як нині в окупованому Бахчисараї Ханський палац не реставрують, а ремонтують звичайні будівельники

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Андрій Куликов

Гостi

Ельміра Аблялімова

Чому знищення Ханського палацу в окупованому Бахчисараї є політичним жестом?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/hr_hh_2017-01-14_ablalimova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/01/hr_hh_2017-01-14_ablalimova.mp3
Чому знищення Ханського палацу в окупованому Бахчисараї є політичним жестом?
0:00
/
0:00

Ельміра Аблялімова Громадське радіо
Бахчисарайський палац під загрозою руйнування. Що робити? У студії – Ельміра Аблялімова, котра очолювала Бахчисарайський історико-культурний заповідник за законної влади Криму.

Анастасія Багаліка: Що відбувається з палацом?

Ельміра Аблялімова: Ну если очень коротко, происходит уничтожение исторической ценности объекта. Ханский дворец – это комплекс, он состоит из нескольких сооружений, и первое, к чему приступили оккупационные власти Крыма – это большая Ханская мечеть, она датируется 1532 годом.

После пожара 1736 года по приказу фельдмаршала Миниха она была перестроена, поэтому часть ученых относит ее к 18 веку. Тем нее менее, конструктивная часть зданий остается одной из старейших сооружений этого комплекса.

Сегодня происходит очень серьезная манипуляция понятий. Нам говорят о том, что происходит реконструкция или реставрация. Если мы смотрим на документы, мы видим первоочередные противоаварийные работы, а если обратиться к специалистам – они говорят, что происходит обыкновенный ремонт с применением современных строительных материалов и технологий. Проведение такого ремонта – это, фактически, утеря подлинности и уничтожение исторической ценности.

Андрій Куликов: В який спосіб можна уникнути цього, чи потрібно відтворювати ті методи, якими це було зроблено? Наскільки в Україні це поширено і наскільки застосовувалося, в часи коли Бахчисарайський заповідник очолювали ви чи ваші попередники?

Работы ведут не реставраторы, а строители

Ельміра Аблялімова: Есть основной кодекс реставратора, где бы он не находился: не навредить. Любая реставрация должна проходить очень осторожно, сохраняя максимально историческую ценность. Прежде чем приступать к любым реставрационным работам, должны быть проведены определенные исследования: грунтов, фундаментов, конструктивной части здания, кровли, из каких материалов изготовлены.

В данном случае работы ведут не реставраторы, а строители, и это самая кричущая проблема.  

Анастасія Багаліка: Чи може зараз Україна захистити якимось чином пам’ятку?

Ельміра Аблялімова: Сложный вопрос. Лучше пытаться что-то делать, чем вообще ничего не делать. Есть несколько направлений: первое, это международные организации, которые напрямую связаны с охраной исторического наследия. У нас была встреча с представителями ЮНЕСКО в Украине. На очередном заседании (конец января-начало февраля) международной организации ICCROM, которая расположена в Риме, будет рассмотрен этот вопрос.

Нужно поднимать вопрос о политическом решении о включении Ханского дворца в перечень всемирного наследия ЮНЕСКО, это даст возможность заработать международным нормам по защите объекта. Кроме того, Украина должна присоединиться к определенным международным договорам, ко второму протоколу гаагской конвенции «об охране культурных ценностей, которые находятся в оккупации либо на территории военных действий». Этот документ подразумевает работу на оккупированных территориях.

Андрій Куликов: Наскільки для кримськотатарскього народу важливий цей палац?

Ельміра Аблялімова: Для крымских татар это не музей, это наш символ государственности, государства, которое влияло на процессы на территориях достаточно обширных. Всегда он был в центре политического внимания крымских татар. Вся наша генетическая память очень хорошо помнит аннексию 1783 года, в результате которой очень большое количество наших соотечественников вынуждены были покидать свою Родину. 

ДОВІДКА: Ханський палац у Бахчисараї (крим. Han Saray) — родова резиденція династії Ґераїв — правителів Кримського ханства у 1532—1783 р. Центр політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником Хансарая був Крижак Мирослав.

Бахчисарайський палац — пам’ятка історії та культури всесвітнього значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Палац входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника. В приміщеннях палацу розташовані музей історії та культури кримських татар, художній музей[2], виставка холодної та вогнепальної зброї. Територія палацового комплексу займає 4,3 гектари, раніше площа комплексу становила 18 гектарів.

Палац розташований на лівому березі річки Чурук-Су. До складу комплексу входять північні та південні ворота, Світський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, ханська кухня і стайня, бібліотечний корпус, соколина вежа, ханська мечеть, Перський сад, ханський цвинтар, гробниця (дюрбе) Диляри-бікеч, гробниці Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, баня «Сари-Гюзель», набережна з трьома мостами, сади і паркові споруди, Катеринівська миля, «Фонтан Сліз» та інші об’єкти.

Архітектурний стиль палацу продовжує традиції османської архітектури XVI—XVII століть. Головна архітектурна ідея — втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад» (bağça — сад, saray — палац).

 

 

 

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.