facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чорнобиль — це наш бренд, — еколог та ліквідатор

20 тижня у Чорнобилі відбувся семінар, метою якого було привернути увагу до культурних та природних історичних цінностей зони відчуження, розвиток туризму в Чорнобилі та навіщо це потрібно

Чорнобиль — це наш бренд, — еколог та ліквідатор
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Говоримо з ліквідатором, екологом та письменником Сергієм Мирним та екологом Оксаною Волоско-Демків про те, наскільки важливим є привернення уваги до зони відчуження та які кроки здійснюються у цьому напрямі.

Ірина Соломко: Минулого тижня у Чорнобилі відбувся семінар, метою якого був розвиток туризму у Чорнобилі.

Сергій Мирний: Це був прикладний наслідок семінару. Його суть полягала в тому, щоб привернути суспільну й фахову увагу до того, яку кількість значних культурних і природних історичних цінностей має Зона, у якому вони стані та що з ними робити далі. Поки з ними нічого не відбувається окрім того, що їх не охороняють, а просто знищують. Сфера туризму зацікавлена в тому, щоб з ними все було гаразд.

Ініціатива семінару походила від того, що прийнято називати бізнесом (від «Чорнобиль-тур»). Він зміг зібрати представників сфер, від ефективної взаємодії яких залежить успіх будь-якої справи. Були представники виконавчої влади (директор департаменту туризму та курортів Мінекономрозвитку Іван Ліптуга), Антон Тараненко з управління туризму КМДА. Було багато представників туристичного бізнесу, зацікавлених у тому, щоб цьому місцю добре велося.

Ірина Соломко: Чорнобиль завжди притягував увагу людей, туди приїжджає багато іноземців. Чи є статистика по кількості відвідувачів кожного року?

Сергій Мирний: Така статистика є. З кожним роком ця кількість зростає (із спадом у останні два роки, але невеликим). У минулому році ситуація нормалізувалась: зону відвідало 17,5 тисяч туристів з понад 60-ти країн світу. Разом з делегаціями — 22 тисячі людей. Учасники семінару переконались в цьому, коли ми підійшли до «Чорнобиля-2». Там було дуже багато людей, не зважаючи на робочий день, а до цього об’єкту нема дороги.

Наталя Соколенко: Реально будувати там дороги, це буде безпечно для будівельників?

Сергій Мирний: Коли треба — будують і в гірших умовах. Гроші можна заробляти по-різному. У випадку будівництва нового саркофагу була усвідомлена потреба. Що стосується цих об’єктів, рівень радіації там підвищений, але не критично. Там нема радіаційного ризику для будівельників, але є проблеми з точки зору правового статусу таких речей.

Семінар виник, бо є чорнобильський туризм. Це єдиний напрям в’їзного туризму, де не відбувся катастрофічний спад під час початку війни і т.д. Це місце абсолютно не пристосоване. Але про Чорнобиль знають за кордоном, це наш бренд. І це найвідоміше місце свідчить не про те, що ми цивілізована нація, яка подолала Чорнобиль і йде далі, а що ми нація малоцивілізована.

І це найвідоміше місце свідчить не про те, що ми цивілізована нація, яка подолала Чорнобиль і йде далі, а що ми нація малоцивілізована.

Ірина Соломко: Чорнобиль сприймають як загрозливе місце. З іншого боку, там ти відчуваєш силу природи, яка відновилась. Оксано, що ви думаєте про це як еколог?

Оксана Волоско-Демків: Дуже правильно знати про Чорнобиль, Україну, але, в першу чергу, я б говорила про силу духу людей. Ми мало знаємо і мало говоримо про подвиги, які зробили не лише ліквідатори. Під час туру ми побували в краєзнавчому музеї, який створили в Чорнобилі цього року. Я була вражена, що ми не знаємо експедицій, які проводили протягом багатьох років. Ентузіасти разом з Ліною Костенко ходили по майже виселених і знищених селах, проводили дезактивацію творів нашої історії.

Зона радіаційного впливу збігається із зоною Полісся. Населення Полісся було вражене, а природа Полісся чутлива до впливів. Болота, річки, ліси опинились під впливом радіації. Це була трагедія для природи, для культури, історії. Зараз я хочу, щоб всі знали, що будь-кого, хто приходить до влади, було б добре привезти в Чорнобиль. Щоб усвідомлювали відповідальність за неправильні рішення.

Я б сказала, що ми жили в гармонії з природою, але захотіли керувати нею. Вона показала, що існуватиме без нас. Тут наша відповідальність і вдячність до природи повинна виходити на перший план. Тури повинні модифікуватися і мати більший діапазон, щоб знайомити людей з природою краю, яка відновилась, а також історією та краєзнавством регіону. Третій аспект — техногенний. У нас є залишки зруйнованого блоку, маємо конфайнмент. Радіаційний фон в окремих місцях там збільшений.

Мене також вразило, що люди самі зробили скульптурну групу тих, хто брав участь у ліквідації наслідків Чорнобиля. Наші люди можуть все. Ми замало говоримо про Чорнобиль через призму сили духу людей. Я б хотіла, щоб у таких турах більше розповідали про історію наших людей. Не трагічну, а про те, як людина все це долає.

Ірина Соломко: Якби така подія трапилась у Європі, це було б місце паломництва. У цьому сенсі ми можемо переграти це на свою користь?

Сергій Мирний: Ми стараємось це робити. Я спостерігаю за тим, що відбувається в Зоні. Цей семінар міг пройти лише зараз. Завжди, скільки ми працювали, стільки ми воювали з адміністрацією. Ставлення до туризму було таке, що нас терпіли. Зона була місцем заробляння великих грошей — там не були потрібні зайві очі.

Зона була місцем заробляння великих грошей — там не були потрібні зайві очі.

Після Майдану нарешті змінилось керівництво. Прийшла людина, зацікавлена в результаті. Вперше розпочався нормальний діалог. Новий керівник зони Віталій Петрук зібрав туристичних операторів. Ми за круглим столом переговорили, донесли йому проблему. Останній раз, коли я виступав, тема мого виступу була про те, що туризм після радіаційних катастроф є необхідним елементом подолання їх наслідків. Це вид активності, який є сигналом світу, що ситуація нормалізується, він також приводить гроші у Зону.

Наталя Соколенко: Для чого потрібні гроші?

Сергій Мирний: Вони потрібні для Зони. Туризм весь час приносить живі гроші. Підозрюю, були моменти, коли Зона заправляла свої автомобілі за рахунок цих живих грошей. Є трагедія і «поясу» навколо Зони, де сільськогосподарську продукцію одразу перестають купувати. А туристи приходять — їм можна надавати послуги, щось продавати. Це піднімає економіку регіону.

Такий туризм важливий і тому, що люди, які живуть на цій прилеглій території і працюють там, дуже страждають від психологічної травми. Коли з’являються нові люди — вони спілкуються з ними, розповідають про те, як було. А це елемент психотерапії.

Ірина Соломко: Коли ви провели семінар, то відчули, що влада почула вас?

Сергій Мирний: Коли ми почали спілкуватися на міжнародних туристичних ярмарках із очільниками туристичних галузей України, то зрозуміли, що це молоді та енергійні люди. А вони побачили, який колосальний інтерес є до Чорнобиля. Саме вони почали підштовхувати нас («Чорнобиль-тур»). Так це і відбулося, а практичним наслідком цього семінару було те, що проведуть збори ініціативної робочої групи, яка складе план заходів і почне працювати. Будуть задіяні і Держагентство з управління зоною відчуження, департамент туризму і курортів Мінекономіки, фахівці, громадськість, бізнес.

 

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

40 тисяч вчителів пішли з професії за останні два роки — Освіторія

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне