facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Чорний протест» проти заборони абортів зібрав у Варшаві 30 тисяч осіб

На Замкову площу у Варшаві старшокласники – дівчата і хлопці – приходили цілими класами

«Чорний протест» проти заборони абортів зібрав у Варшаві 30 тисяч осіб
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Ірина Славінська: 3 жовтня по всій Польщі відбулася низка протестів. Вони супроводжуються жіночими страйками. В нашій студії журналістка порталу Eastbook.eu Світлана Овчарова. Світлано, як проходили протести? Скільки міст долучилося? Скільки було учасників і учасниць?

Світлана Овчарова: Протести відбулися в усіх найбільших містах Польщі: Варшава, Вроцлав, Познань, Лодзь, Краків. Офіційних даних ще немає але у Вроцлаві поліція дає данні 20 000 людей. А у Варшаві активісти говорять про 30 000 людей. Вся центральна площа Варшави була заповнена жінками у темному одязі. Такою була одна з умов акції протесту.

Відчувалася солідарність. Ті жінки, які не могли прийти на мітинг просто одягали повністю чорний одяг. Найпопулярніші лозунги: «Моє тіло – моя справа», «Не забирайте в мене мій вибір». Люди на площі казали мені, що останньою краплею було голосування сейму щодо коректив у абортивне право. Я поправлю щодо того, що не можна сказати, ніби він пройшов у першому читанні. Він відправлений на доопрацювання. Але разом з тим був повністю відхилений законопроект про легалізацію абортів і лібералізацію цієї процедури.

Це змусило вийти на вулиці тих людей, які раніше сиділи по соцмережах. Приходили цілі класи старшокласниць, разом і хлопці, і дівчата. Були справді і жінки, і чоловіки. А мене вразило, як одна мама привела з собою сина, який тримав плакат про те, що не можна забирати у жінок їхні права.

Після того, як у Варшаві відбувся основний мітинг на Замковій площі, колона людей відправилась до сейму, польського парламенту і зараз ще відбувається хода до Польського театру, де відкривають сезон і будуть присутні президент і лідер правлячої партії ПіС Ярослав Качинський.

Лариса Денисенко: А чи є офіційна реакція влади чи церкви?

Світлана Овчарова: Сьогодні у костелах відбулися служби за, як це називається, «право початого життя». Церква в Польщі проти легалізації і наполягає на тому, що абортивне законодавство має бути загострене. Але варто зазначити, що церква також виступає проти прописаної в цьому законі кримінальної відповідальності для жінок, які роблять аборт. Церква назвала протести «мітингами за вбивство».

Були кілька голосів зі сторони правлячої партії. Обговорюють вислів голови МЗС про те, що «хай собі граються», тобто не сприймаючи всерйоз цей процес.

У Варшаві можна було побачити на барах вивіски про те, що вони зачинені через страйк але продовжать свою роботу завтра. В офіційних установах реагували по-різному. Наприклад в університетах були окремі випадки, коли професорки йшли на протести, а їхні лекції читали колеги чоловіки.  Але це радше поодинокі випадки, тому все ж таки в бюджетній сфері не просто взяти відгул в робочий день.

Ірина Славінська: В українській пресі часто говорять про те, що це розплата для правлячої партії ПіС перед церквою за підтримку, надану під час виборів. Що про це говорять у Польщі?

Світлана Овчарова: В Польщі теж часто так говорять. Але варто зауважити, що той закон про аборти, який діє в Польщі зараз і дозволяє аборти тільки в трьох випадках, він теж був компромісом між владою і церквою. Починаючи з 1993 року аборти в Польщі дозволені тільки з таких причин: зґвалтування, загроза життю матері і серйозні відхилення у дитини. До того ж у лікаря є право відмовити жінці в процедурі через його релігію чи переконання.

Ірина Славінська: Для мене було незвично, що прем’єр-міністерка Беата Шидло також підтримала ініціативу заборони абортів.

Світлана Овчарова: Мені здається, що вона повторює те, що йдеться в політиці партії. Була ще така ініціатива, коли всі колишні перші леді Польщі підписалися під листом за збереження того компромісу по абортам, який діє з 1993 року і зараз. Але єдина, хто не підписався була чинна перша леді Польщі, дружина президента Дуди.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

«Бувши поляком, він став патріотом України»: ким був Андрей Шептицький

«Бувши поляком, він став патріотом України»: ким був Андрей Шептицький

Світовий банк підтримає малий бізнес в Україні: як це працюватиме

Світовий банк підтримає малий бізнес в Україні: як це працюватиме

«Дозволить служити на офіцерських посадах»: як новий закон регулює службу іноземців у ЗСУ

«Дозволить служити на офіцерських посадах»: як новий закон регулює службу іноземців у ЗСУ