Чи матиме вплив відмова Росії виконувати рішення Ради Європи щодо Криму?

РФ офіційно відмовилася виконувати рішення Ради Європи щодо Криму, проте Україна зможе використовувати це рішення у подальшій боротьбі, каже постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба

Ведучі

Євген Павлюковський,

Ірина Славінська

Гостi

Дмитро Кулеба

Чи матиме вплив відмова Росії виконувати рішення Ради Європи щодо Криму?
https://static.hromadske.radio/2017/05/hr_hh_2017-05-06_kuleba.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/05/hr_hh_2017-05-06_kuleba.mp3
Чи матиме вплив відмова Росії виконувати рішення Ради Європи щодо Криму?
0:00
/
0:00

Євген Павлюковський: Які наслідки матиме ця відмова для Росії?

Дмитро Кулеба: Насправді це частина загальної політики РФ, яка сприймає свої міжнародні зобов’язання як меню в ресторані: це беру, це не беру, тут виконую, тут ― не виконую.

У Раді Європи Росія вже реалізовувала цю політику, зокрема ухваливши законодавство, що дозволяє їй не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, що є унікальним за своїм характером, тому що це священне зобов’язання усіх членів Ради Європи.

Тому нічого дивного тут не відбулося. Рада Європи ― не військова організація, і карати вона може лише політично. Але інструменти тиску на Росію у неї є.

Ірина Славінська: У РФ, з точки зору легальних рамок, справді є простір для невиконання рішень Кабінету міністрів Ради Європи?

Дмитро Кулеба: Росія не планувала виконувати це рішення, і в нас не було з цього приводу жодних ілюзій, тому що це рішення стосується Криму. Росія думає, що Крим ― це їх найбільша перемога, але насправді це їх найбільша відкрита рана.

Звісно, Росія не робитиме нічого, пов’язаного з визнанням Криму територією України. Це рішення було важливим для нас в іншому сенсі ― воно є черговим підтвердженням, що Крим не зникає з міжнародного порядку денного, і міжнародне співтовариство не забуває про цю проблему.

По-друге, факти, констатовані в цьому рішенні, допомагатимуть нам у судових справах проти Росії як у Міжнародному суді ООН, так і в Європейському суді з прав людини.

Росія все це розуміє, і її реакція на це рішення надзвичайно хвороблива ― достатньо повністю прочитати текст заяви МЗС РФ. Тому вони з ходу його відкидають, бо знають, як ми будемо його використовувати, і що вони нічого не зможуть з ним зробити.

Ірина Славінська: У Ради Європи є інструменти відповіді на таку офіційну позицію Росії?

Дмитро Кулеба: Рада Європи активно використовує інструменти «тихої дипломатії». Це те, про що не пишуть у ЗМІ і не публікують офіційні заяви, але в неї є політичні інструменти впливу на держави.

Я не маю ілюзій щодо того, що Росія піде на поступки щодо Криму навіть під шаленим тиском, але цю ситуацію можна використати для просування інтересів України в Раді Європи і для можливостей Ради Європи тиснути на Росію.

Але ми не маємо розраховувати на виконання цього рішення Росією. Воно важливе в іншому контексті ― у формуванні бази юридичної і політичної відповідальності Росії за порушення нею взятих на себе зобов’язань.

Євген Павлюковський: Таке враження, що Росія навіть іде в наступ, тому що російське дипвідомство повідомило, що ініціює два рішення, спрямованих проти України. Їх вже начебто винесли на обговорення. Зокрема йдеться про Мінський процес і про порушення в Україні прав людини.

Що це може означати для України?

Дмитро Кулеба: Там була дуже проста ситуація. Поки Україна вела консультації щодо рішення про Крим, Росія вірила, що з цього нічого не вийде, що нам не вдасться зібрати необхідну групу держав.

Але ця розслабленість і пихатість підвела їх, тому що коли ми це зробили ― хоча це було дуже тяжко ― вони в останній момент змінили тактику. Голосування за рішення відбулося 3 травня, а тести двох згаданих рішень були розповсюджені лише 28 квітня ― я вперше розказую про це представникам ЗМІ, але щоб ви розуміли загальну картину.

Тобто п’ятниця, 28 квітня ― росіяни в останній момент вкидають в Раду Європи проекти рішень. Були вихідні, тому ніхто ці рішення всерйоз не сприйняв, всі розуміли, що це тактичний маневр для затягування процесу і спроби створити умови для пакетного голосування, щоб усі три рішення розглядалися у зв’язці. Але ми цей пакет поламати і проголосували наше рішення окремо.

Наразі я не бачу підтримки російських проектів у Раді Європи. Я вважаю, що вони їх внесли, щоб спробувати зірвати ухвалення нашого рішення по Криму, і щоб коли їх рішення не будуть ухвалені, звинуватити усіх у подвійних стандартах, у небажанні займатися Мінським процесом і т. п.

Це суто російський стиль дипломатії ― шантаж й імпровізація.

Євген Павлюковський: Цей стиль дипломатії може призвести до того, що членство Росії у Раді Європи поставлять під питання?

Дмитро Кулеба: Ні, це питання не є на порядку денному. Наразі у Раді Європи домінує думка, що так, Росія погана, дуже важка, руйнує принципи і цінності цієї організації, але краще мати її всередині організації і хоч якось впливати на неї, ніж повністю втратити контроль.

Ірина Славінська: Те, що РФ відмовляється виконувати рішення Комітету Міністрів Ради Європи ― це нічого не означає для самого рішення?

Дмитро Кулеба: Абсолютно. Рішення залишається чинним, за нього проголосувала абсолютна більшість держав-членів, воно зберігає свою легітимність і буде активно використовуватися Україною для захисту національних інтересів.