Чи потрібні військові паради у наш час?

Чому парад перенесли саме на 24 червня, ми запитали в кандидата історичних наук і доктора політичних наук Владислава Гриневича.

Владислав Гриневич: 24 червня був великий історичний парад після закінчення Великої Вітчизняної війни. Але через коронавірус не змогли провести парад 9 травня, до якого дуже довго і щільно готувалися. Тому вони вирішили піти на альтернативний варіант і повторити той парад, який тоді у 1945 році був проведений у Москві.

Я думаю, що це продовження цієї традиції «побєдобєсія», яку Путін активно запроваджує, де вони постійно наголошують на своїй історичній «перемозі» над західним світом, який був більш цивілізований, більш розвинутий, але Радянський Союз його переміг.

Слід сказати, що там була ще одна перемога – перемога Сталіна над власним народом. Завдяки перемозі над Гітлером затримали комуністичний режим ще на тривалий час, аж до 1991 року.

Андрій Куликов: Наскільки паради в сучасну епоху справляють позитивне чи негативне враження, заохочують до підтримки чи навпаки? І в цьому сенсі, наскільки Україна, проводячи військові паради, підхоплює радянську традицію чи заперечує її?

 Владислав Гриневич: Паради не є радянською традицією, ми просто інших не бачили. Скажімо, у США  завжди проводяться карнавальні паради, де зображена вся історія штатів. Це справляє величезне враження, там багато дітей, вони це дивляться і їм все це дуже цікаво.

Військові паради після 2014 року на мене справляли сильне враження. Показати, що під час війни існує армія, що вона воює, що є в нас і техніка, і люди, і війська – це важливо, тому що це моральна і психологічна підтримка, яка підіймає дух, і це потрібно. Тобто паради можуть бути дуже різними: ідеологічними, пропагандистськими, тими, які сприяють імперським інтенціям, як в Росії, коли виховують в людях бажання повернути всі ті «бунтівні» республіки, які вийшли з Радянського Союзу.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.