Чи відбувається в М’янмі геноцид?

У М’янмі правозахисники заявляють про винищення мусульман. Більше про це розповів Олександр Мішин (Центр дослідження Африки)

Ведучі

Лариса Денисенко,

Андрій Куликов

Гостi

Олександр Мішин

Чи відбувається в М’янмі геноцид?
https://static.hromadske.radio/2017/09/hr_hh_2017-09-04_mishyn.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/09/hr_hh_2017-09-04_mishyn.mp3
Чи відбувається в М’янмі геноцид?
0:00
/
0:00

За даними ООН близько 73 тисяч представників етнічної групи рохінджа втекли від насильства до Бангладеш.

 

Андрій Куликов: М’янма зараз, ніби якийсь парадокс. Прийшла демократична влада, демократичний уряд, сама очільниця М’янми Аун Сан Су Чжі десятки роки перебувала під хатнім арештом. Всі покладали надії, що країна розвиватиметься демократично. І раптом (а, може, і ні) надходять повідомлення, що сотні людей гинуть, мільйон людей вигнано з М’янми. І все це за релігійною ознакою, правильно?

Олександр Мішин: Чистки, які зараз відбуваються в провінції Ракхайн на заході М’янми, відбуваються в країні саме за етнічною ознакою. Об’єктом злочинів проти людства (такою в даний час є класифікація ООН, яка була оприлюднена ще взимку) є етнічна група рохінджа.

Це етнос, статус якого в самій М’янмі досі не є однозначним, оскільки уряд не вважає, що рохінджа, мусульмани, є корінним етносом. Вони вважають, що даний етнос є нелегальними мігрантами, які прибули на територію М’янми ще за часів, коли британці були її правителями.

Андрій Куликов: Але які ж це тоді нелегальні мігранти — це вже третє покоління виходить.

Олександр Мішин: Справа в тому, що в 1948 році був схвалений закон про громадянство Бірми. В цьому законі всі корінні нації, які проживають на території на той час Бірми, отримали статус громадян країни, окрім рохінджа. Рохінджа тоді не отримали такого статусу. Тривалий час вони не мали документів. Лише пізніше їм були видані картки іноземних громадян. За тим законом, що зараз діє в М’янмі, вони не є громадянами цієї країни, не мають виборчих прав, не мають права проходити службу в збройних силах, мають дуже багато обмежень. Наприклад, представники даної етнічної групи не мають права мати більше двох дітей.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.