facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чи вплинуть події на Близькому Сході на Україну у 2017 році?

Будь-які спроби Росії «вискочити» із сирійського конфлікту погіршать становище України, вважає Ігор Семиволос, керівник Центру близькосхідних досліджень

Чи вплинуть події на Близькому Сході на Україну у 2017 році?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Дмитро Тузов: Як поступатимуть сильні гравці у 2017 році із ситуацією на Близькому Сході?

Ігор Семиволос: Найімовірніше, ці гравці менше приділятимуть уваги Близькому Сходу, і він житиме своїм життям.

Дональд Трамп приходить із ключовим гаслом вирішити внутрішні американські проблеми і навіть укласти якийсь big deal з росіянами, хоча це не найближча перспектива.

Але очевидно, увага до Близького Сходу буде зменшуватися, і події, що будуть там відбуватися, будуть більше стосуватися країн, що там розташовані.

Сергій Стуканов: Тобто буде певний вакуум чи хтось займе цей простір?

Ігор Семиволос: Перше, що спадає на думку ― Іран. Він є одним з найбільших бенефеціарів тієї ситуації, що склалася на Близькому Сході. Шиїтський вплив зростає, й оскільки рано чи пізно «Ісламська держава» буде знищена, відповідно іранці, що беруть активну участь у війні в Сирії, є чи не ключовим гравцем.

Недарма ізраїльтяни ставлять під сумнів угоду США з Ізраїлем і занепокоєно дивляться на посилення шиїтського впливу і легітимізацію «Хезболлах» як нормальної політичної військової потуги.

Наступна політична сила ― Туреччина, але для неї ключовою проблемою є курди. Вступ Туреччини у війну був викликаний курдським питанням. Курди є наступним бенефеціаром: вони отримали і контролюють територію, яку не могли б контролювати при інших обставинах.

Туреччина опинилася у ситуації, коли вона вступила у війну і не може з неї вийти. Інакше анклав, який вона контролює і який розташований між двома курдськими анклавами, одразу перетвориться на курдські території, і вони стануть курдською протодержавою.

Сергій Стуканов: Які перспективи переговорів президента Сирії з опозицією, зважаючи на заяву Асада про готовність до переговорів?

Ігор Семиволос: Думаю, заява про готовність до переговорів ― це слова, на які від нього всі чекали, оскільки Росія багато ставить на переговори, які відбудуться у Казахстані. Туреччина зі свого боку тисне на опозицію, щоб вони не зіскочили в останній момент.

Асад не міг сказати нічого іншого, враховуючи те, що Росія хотіла б до приходу Трампа покласти «під ялинку» план мирного врегулювання конфлікту на Сході, і це може бути початком російсько-американського діалогу.

Сергій Стуканов: Іран буде зміцнювати свої потужності, у тому числі ядерні?

Ігор Семиволос: Скоріш за все, так, але не обов’язково ядерні потужності. Йому достатньо мати вмотивованих бійців, готових вмирати за шиїтські цінності. Іранці почуваються ображеними ходом історії ― сунітським домінуванням. Сьогодні вони хочуть відновити своє панування принаймні у цьому регіоні.

Із цього абсолютна зрозуміла політика Ірану, але незрозуміла політика Туреччини. Вони виглядають слабкими перед Іраном.

Сергій Стуканов: Як виглядає у цьому контексті Ізраїль?

Ігор Семиволос: Нетаньягу дуже покладається на Трампа: він вважає, що той має зробити кроки, яких не робив жоден американський президент ― зруйнувати усі домовленості, які існували до цього на Сході, і поламати будь-які консенсуси.

Це загрозлива ситуація, тому що така одностороння позиція може викликати роздратування в усіх інших. А палестинське питання залишається дуже актуальним у багатьох країнах Сходу, у тому числі в Туреччині.

Дмитро Тузов: Як будуть поводитися арабські шейхи?

Ігор Семиволос: Поки що вони опинилися у складній ситуації. Падіння цін на нафту і відчуття, що вже не можна правити по-старому, зачепило й ОАЕ, але ця криза буде ускладнювати їх дію у протистоянні з Іраном.

Сергій Стуканов: Які альянси можуть складатися на Близькому Сході?

Ігор Семиволос: Найстрашніший сценарій ― коли всі грають проти всіх. Ми можемо до цього дійти, коли європейці підуть з Близького Сходу. Є втома від нього, вони хочуть від нього відгородитися, і тому увага до нього буде падати.

Економічна частина ― все, що стосується торгівлі ― буде розвиватися. Але якщо ми говоримо про глобалізацію і наближення регіонів один до одного ― тут ми побачимо протилежну тенденцію: Європа намагатиметься відгородитися від Близького Сходу.

Дмитро Тузов: Як можна забезпечувати безпеку за умов, коли для терористичного акту не потрібні бомби ― достатньо вантажівки, аби в’їхати нею в натовп?

Ігор Семиволос: Ніяк. Це спонтанні теракти. У кращому випадку ви можете вистрілити і вбити таку людину. Є система заходів, які можуть мінімізувати такі теракти, але повністю уникнути їх неможливо.

Європа набагато більше потерпала від терактів у 70-ті роки, ми просто про це не знали чи призабули.

Зараз ми отримуємо інформацію блискавично, і тому нам здається, що цих терактів дуже багато, проте це не так. Якщо бути трохи цинічним, можна сказати, що це рутина з точки зору тероризму.

Дмитро Тузов: Чи є залежність між загостренням ситуації в регіоні і тими терактами, які відбуваються в інших регіонах? Зокрема, людина, яка вбила російського посла в Туреччині, кричала про Сирію й Алеппо.

Ігор Семиволос: Я думаю, це справді пов’язано з бомбардуванням Алеппо. Ердоган намагався прив’язати цей теракт до Фетхуллаха Гюлена, але не можна прив’язувати до нього усі негативні події. Це результат турецької пропаганди.

Якщо ти впродовж року говориш про сирійських братів, яких вбивають російські військові, а потім із російськими військовими укладаєш угоду, то рано чи пізно знайдеться людина, що візьме пістолет.

Сергій Стуканов: Як у 2017 році буде поводитися «Ісламська держава»?

Ігор Семиволос: Зараз вона у стані оборони, по суті ― облоги. Вона втрачає позиції, там відбувається тотальна мобілізація. І це теж проблема: по мірі втрати території «Ісламська держава» мобілізує підлітків, у тому числі 12-річних хлопців.

Навіть якщо вдасться повністю зруйнувати цю організацію як соціальну структуру, причини, що породжують такий феномен, залишаться, і ще довго будуть нагадувати про себе.

Дмитро Тузов: Чи буде Україна у 2017 р. відчувати відголос того, що відбувається на Близькому Сході?

Ігор Семиволос: Думаю, ми це відчуваємо тільки опосередковано через дії Росії. Нам залежить, що Росія буде пропонувати Штатам і як вона намагатиметься вийти із Сирії. Але вийти звідти важко: якщо ти проголошуєш себе гарантом певної території, то маєш забезпечувати контроль своєї зони впливу.

Будь-яка спроба Росії вискочити із цього конфлікту погіршує нашу ситуацію.

Дмитро Тузов: Які «реперні точки» ― дати чи події ― слід очікувати у 2017 році у цьому регіоні?

Ігор Семиволос: Ближче до весни ми побачимо, як «Ісламська держава» буде розчленована, побачимо спробу укласти big deal між Росією та США як мінімум по Сирії. Вочевидь, ми побачимо подальше посилення Ірану ― літо цього року буде піковою точкою.

Паралельно, звісно, відбудеться ускладнення ситуації у країнах Перської затоки.

Дмитро Тузов: Чи існує продумана політика України щодо країн Близького Сходу?

Ігор Семиволос: Так, і Україна її дотримується. Політика полягає у максимальному збільшенні ринків збуту, оскільки ми втратили ринки збуту у Росії.

Поділитися

Може бути цікаво

Коли Україна отримає ATACMS, відлік до знищення Кримського мосту піде на дні — експерт

Коли Україна отримає ATACMS, відлік до знищення Кримського мосту піде на дні — експерт

Указ президента про протидію онлайн-казино: що зміниться для споживачів?

Указ президента про протидію онлайн-казино: що зміниться для споживачів?

«База»: як працює безоплатний застосунок психологічної підтримки

«База»: як працює безоплатний застосунок психологічної підтримки

Допомога цивільним заручникам і їхнім родинам — ГО «Егіда Запоріжжя»

Допомога цивільним заручникам і їхнім родинам — ГО «Егіда Запоріжжя»