Чи загрожує чинній системі міжнародного права позов РФ до СОТ?

Що означає позов Російської Федерації до Світової організації торгівлі (СОТ) проти України? І чи є Україні чим відповісти?

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Дмитро Тузов

Гостi

Олена Омельченко

https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/05/hr_hh_2017-05-24_omelchenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/05/hr_hh_2017-05-24_omelchenko.mp3
Чи загрожує чинній системі міжнародного права позов РФ до СОТ?
0:00
/
0:00

Запитаємо в керівниці практики міжнародної торгівлі в юридичній компанії «Ілляшев та Партнери» Олени Омельченко.

Анастасія Багаліка: Позов анонсований російською стороною, їхнім Міністерством з питань торгівлі, але самого тексту ми ще не бачили. Це може бути доволі широкий позов, так?

Олена Омельченко: Так, насправді був поданий запит на консультації РФ до України, на що вже є інформація на сайті Світової організації торгівлі, тобто є новина, однак самого позову ще немає.

Тепер ми очікуємо, коли секретаріат СОТ розмістить відповідний документ і коротку аналітичну записку, стосовно чого будуть консультації.

Дмитро Тузов: А що нам відомо? Я чув, що Росія збирається подавати позов у зв’язку із забороною російських соціальних мереж.

Олена Омельченко: Коли я моніторила ситуацію, то відкрила пресу, і в першу чергу сайт Міністерства економічного розвитку РФ. Там я побачила прес-реліз міністра, з чого можна зробити висновки щодо того, що буде оскаржувати РФ. Наприклад, йдеться про торгівельні обмеження, які Україна ввела у 2015-му році у відповідь на продуктове ембарго РФ.

Дмитро Тузов: Я пригадую, що ще до війни низка товарів з України в РФ була під забороною в Росії: і молоко, і сири, і шоколад. Якою була реакція України? Чи подавали ми позови в СОТ?

Олена Омельченко: Була низка заборон певних органів РФ з посиланням щодо певних конкретних компаній, які не відповідали фіто-санітарним нормам.

Після чого була призупинена дія вільної торгівлі між Україною і Російської Федерацією. Україна у відповідь призупинила свої ставки мита до рівня зв’язаних ставок на рівні СОТ.

Наступним кроком було введення продуктового ембарго з боку РФ, і як раз на це ембарго Україна прийняла постанову про заборону деяких товарів з Російської Федерації на рік. В цьому році ця заборона буде продовжена. І, напевно, саме вона буде предметом оскарження в СОТ.

Також в минулому році з боку України було ініційовано дві нових справи в СОТ. Перша — стосовно вагонів, друга — справа транзиту, тобто обмеження транзиту, яке впливає на торгівлю України не тільки з РФ, але й з країнами Сходу.

Анастасія Багаліка: Як захищатиме Україна свою позицію на цьому новому спорі в СОТ, адже, очевидно, Україна апелюватиме, що в країні йде війна, і вона турбується про свою національну безпеку? Адже СОТ дозволяє вживати екстрених заходів країнам, якщо це порушує національну безпеку.

Олена Омельченко: Безумовно, Україна, на моє переконання, буде посилатися на 121 статтю угоди СОТ, яка передбачає винятки з міркувань безпеки. І це є правильним, і про це було заявлено не один раз на Торгівельній раді представником України. По суті це правовий механізм, який має шанс на успіх.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що є небезпека у зв’язку з цим позовом, адже між різними країнами іноді виникають подібні торгові конфлікти. Як вплине позов Росії до СОТ проти України та такі подібні історії в світі? Чи стане це прецедентом?

Олена Омельченко: В цьому є велика складність, тому що до сьогоднішнього дня дійсно були введені обмеження торгівельними країнами по відношенню до інших країн, зазвичай це були обмеження в двосторонньому порядку. Однак ці питання вирішувалися шляхом домовленостей чи політичним тиском. І на сьогоднішній день немає прецедентної практики застосування статті 121. І в даному випадку під час розгляду даного спору буде стояти питання стосовно того, чи мала право Україна самостійно застосувати, чи вона мала якимось чином повідомити, чи є це право обмеженим чи ні. Тому що в рамках СОТ є інші виключення, наприклад, введення антидемпінгових заходів або додатковий імпортний збір.

Тобто по статті 121 абсолютно нічого немає, є чітке розуміння, що держава має право з посиланням на таку статтю зробити будь-яку дію і ввести будь-яке торговельне обмеження. І яким чином арбітри при розгляді цієї справи підуть — чи вони дадуть роз’яснення, чи створиться певний прецедент, який вплине в подальшому на розвиток торгівлі в цілому, наразі невідомо. Деякі експерти вважають, що орган з врегулювання суперечок буде шукати певний баланс, щоб утриматися від детальних роз’яснень, тому що, якщо вони будуть, то це буде впливати на суверені права держави щодо захисту національної безпеки. Тому, якщо буде створений такий прецедент, він буде впливати на розгляд інших справ та на розвиток торгівлі в цілому.

Дмитро Тузов: Які можливі санкції з боку СОТ можуть бути?

Олена Омельченко: В рамках Світової організації торгівлі немає жодних штрафів. В першу чергу країни мають пройти консультації, от зараз Україна має дати відповідь протягом 10-ти днів, чи згодна вона піти на консультації, чи ні. Швидше за все Україна погодиться на них. А якщо держава відмовляється від консультації, то починається розгляд спору.

Після того, як група експертів розгляне питання, буде винесено рішення. Якщо держава не погоджується з цим рішенням, вона має право подати на апеляцію. Якщо рішення залишається незмінним, країні дають певний час на його виконання.

В даному випадку Україну можуть примусити скасувати постанову про заборону на ввезення торгівельної продукції, і Україні потрібно буде через певний час це зробити.