Чи закриватимуть банки 2017 року? Коментує член наглядової ради НБУ
Яким чином слід побудувати банківську систему, щоб вона була невразлива до російських атак пояснює Тимофій Милованов
Продовжуємо в “Громадській хвилі” розмову з Тимофієм Миловановим, президентом Київської школи економіки, доцентом економіки у Пітсбурзькому університеті, членом наглядової ради в Нацбанку.
Тимофій Милованов: Температура по палаті вже краща, але не ідеальна. Є концептуальні питання: що таке банківська система, яку функцію вона має. Якщо її функція – диверсифікація ризиків і знаходження чесних інвестиційних проектів, які є на ринку, то це одне.
Якщо банківська система має обслуговувати свої кампанії, бо ніхто інший їх не обслуговує, то це друге. Тобто, якщо в мене є бізнес-група і я маю знайти фінансування, то я створюю свій банк і залучаю депозити і фінансую свій бізнес.
Ірина Славінська: А який підхід сьогодні впроваджує НБУ?
Тимофій Милованов: НБУ впроваджує сучасний підхід, де банки мають диверсифікувати ризики і таким чином досягати фінансової стабільності. Тобто не тим, щоб вливати гроші в останній момент, а тим, що самі банки є здоровими. Банки мають давати гроші не «своїм», а давати гроші на ринкових умовах. Які є проблеми, коли банк дає гроші своїм?
Ірина Славінська: Так було із «Приватбанком».
Тимофій Милованов: Я не хочу говорити саме про «Приватбанк». Дивіться, у мене є Київська школа економіки, я відкрив банк «Київська школа економіки» і фінансую свою компанію через цей банк. Я збираю гроші з депозитів і даю кредити на навчання студентам. Зараз все працює нормально. Але пішла криза і студенти не можуть віддати ці гроші. Що я робитиму? Забиратиму приміщення своєї школи? Чи закрию свій банк? Тоді хай фонд гарантування вкладів виплатить депозити.
Бачте проблему? Якщо я врятую Київську школу економіки і положу банк, то я зможу відкрити новий банк, а нову школу я не відкрию. Тут є конфлікт інтересів. Я фінансую свій бізнес. Якщо в мене є Фонд гарантування вкладів, який виплатить все, що я отримав з депозитів, то я рятуватиму свій бізнес, бо він мій.
А якщо вони не пов’язані, то банк буде думати, чи давати кредит, адже очікується криза. Коли дійде до того, що буде криза, то банк дійсно забере в Школи приміщення і парти. І тоді всі будуть думати.
Коли я братиму суди чи кредити для студентів, то я буду думати, що я можу втратити школу. Це нормальна система стримування і противаг. Їх немає у політиці і їх немає у бізнесі. І ми маємо їх будувати, але люди ображаються. Вони кажуть: «Ми завжди так працювали, а ви прийшли в поламали нам схему». Тут питання, чи ми хочемо жити по-новому.
Ірина Славінська: Через те що, хтось прийде і закриє схему, чи потрібно очікувати закриття нових банків в Україні?
Тимофій Милованов: Відповідь залежить від того, як буде розвиватися економіка. Це ендогенна ситуація. Якщо зараз усі будуть думати, що банківська система нестабільна, то з неї всі втечуть і вона дійсно стане нестабільною. Якщо всі думатимуть, що банківська система стабільна, то вона стане стабільною.
Ірина Славінська: Якщо не буде паніки, то і банки не закриватимуться?
Тимофій Милованов: Ця проблема є завжди. Багато залежить від розвитку економіки. Якщо бізнеси, яким видали кредити, нормально працюватимуть, то вони можуть обслуговувати свої кредити і віддавати гроші назад у банки, а банки, відповідно, зможуть платити відсотки по депозитах. Якщо у нас буде Авдєєвка, чи Росія почне нападати, то ми матимемо проблеми із банківською системою.
Ірина Славінська: Але це форс-мажор.
Тимофій Милованов: В нас вже три роки форс-мажор. Коли Росії потрібно, то вона робить нам форс-мажор. Якщо ми побудуємо свою банківську систему таким чином, що вона буде вразлива, то Росія цим скористається. Це ще один чинник, чому ми маємо вичистити фінансову і банківську систему. Це питання національної безпеки. На жаль.
Реформування банківської системи – це питання нацбезпеки. Росія може атакувати нашу валюту, закривати свої ринки. Це тиснутиме на гривню, впливатиме на економіку. Також вони можуть підірвати щось на Сході і люди панікуватимуть і забиратимуть гроші із банків.
Ця проблема вже є.
В нас очікуються проблеми у серпні, коли у Білорусі проводитимуться військові навчання із російськими військами.
Якщо Росія залишить війська, а не виведе їх після навчань, то нам доведеться захищати Чернігівський напрямок. Це означає, що буде оголений Східний напрямок. Тобто на Сході можна буде створювати якісь проблеми. Таким чином можна буде вплинути на банківську систему.
Я б хотів, щоб ми не думали про конкретні банки. Ми маємо мислити ширше – про національну безпеку. Навіть питання «Приватбанку» і «Ощадбанку», то це питання нацбезпеки. Це дуже великі банки.
Ірина Славінська: Наскільки обґрунтовані чутки про приватизацію «Ощадбанку»?
Тимофій Милованов: Насправді ніхто не знає. Ніхто не знав, коли саме «Приватбанк» буде приватизований.
Ірина Славінська: Хто автори цього рішення?
Тимофій Милованов: Багато людей. У нас є Комітет фінансової стабільності, є рада НБУ, є Кабмін, РНБО, президент. Усі ці люди впливають на стратегію банківського сектору. Принципово, що частка нашого держсектора сягає 60+% . «Ощадбанк», «Укрексімбанк» та «Приватбанк» разом дуже сильні – більше 50% фінансової системи. Їх потрібно продати. Хто цих монстрів купить і на яких умовах я не знаю.
Можна легко сказати, що буде приватизація, але коли, на яких умовах, що буде з боргами – ні. Тут дуже багато питань.
Ірина Славінська: Який можливий горизонт очікування щодо прийняття цього рішення?
Тимофій Милованов: Я думаю, що нескоро. В межах п’яти років це питання буде вирішено, але не в найближчі місяці.