Чи зможуть батьки брати участь у виборах директорів шкіл?
В Міністерстві освіти та науки наразі працюють над розробкою профільного закону про середню освіту, де будуть деталізовані права і обов’язки всіх сторін навчального процесу
Зокрема батьки повинні брати участь у виборах директорів шкіл, які згідно з новим законом Про освіту не призначають вже районними управліннями освіти. Так вважає Оксана Макаренко, радниця Міністра освіти і науки України, співзасновниця ГО «Смарт освіта» та «Батьківський контроль», яку ми запросили до студії поговорити про впровадження реформи освіти, зокрема про тему батьківських комітетів, яка наробила галасу в останні пару днів.
Вчора з’явилося повідомлення, яке у соцмережах потлумачили так, що Міністерство освіти України скасовує існування батьківських комітетів.
Міністерство освіти доволі оперативно відреагувало і спростувало цю інформацію. Міністр освіти Лілія Гриневич пояснила, що означає скасування попереднього положення.
Тетяна Трощинська: Що ж саме в існуванні нинішніх батьківських комітетів не відповідає духу і букві концепції нової української освіти, як сказала пані Лілія Гриневич?
Оксана Макаренко: Новий закон про освіту є рамковим. Тому дуже детально виписувати там права батьків було не дуже доречно. Але навіть в ньому права батьків набагато ширше, ніж в тій радянській спадщині, що нам залишилася.
Раніше батьки по суті не мали можливості впливати майже ні на які процеси в школі. Положення, яке рекомендувало діяльність батьківських комітетів, давало їм право мати дорадчий голос. І то, всю свою діяльність треба було погоджувати з директором закладу, звітувати на загальних зборах. І часто-густо функція цих батьківських комітетів зводилася до того, щоб організувати якийсь концерт або профінансувати якісь потреби закладу, хочуть вони чи не хочуть. І часто батьківські збори перетворювалися на обговорення, скільки і кому потрібно здати коштів.
Нова філософія закону про освіту про те, щоб дати батькам вибір, в який спосіб вони хочуть впливати на траєкторію навчання власної дитини. Там є нові форми навчання – домашня або дистанційна, тобто по суті батьки самі беруть відповідальність за освіту дитини.
Нова філософія закону про освіту про те, щоб дати батькам вибір, в який спосіб вони хочуть впливати на траєкторію навчання власної дитини
Батькам надається право аж до створення власного закладу. Вони можуть впливати і на навчальний процес, і на організацію процесу.
Зараз ведуться дискусії навколо профільного закону про середню освіту, де можна чітко деталізувати права і обов’язки сторін в цьому трикутнику – вчитель-школа-батьки. Ми вважаємо, що батьки можуть брати участь у виборах керівника закладу освіти, бо згідно з цим законом керівник закладу вже не призначається районним управлінням освіти, а обирається на публічних виборах. Він мусить представити концепцію розвитку закладу, сформувати потреби закладу.
Василь Шандро: Отже, що міняється? Батьківські комітети не забороняються і не можуть бути забороненими в принципі? Але тепер не дирекція школи буде затверджувати цей комітет, а як він буде формуватися?
Оксана Макаренко: Про це зараз ведеться дискусія, бо цей закон про середню освіту зараз на обговоренні, до нього долучилися різні групи експертів та громадські організації. І кожен охочий може залишити своє бачення на сайті nus.org.ua – це спеціальний сайт, який створено для комунікації реформи Нова українська школа, і надати свої пропозиції.
Форми можуть бути різні – це може бути і батьківський комітет, може бути і індивідуальні консультації батьків.
Ми вважаємо, що батьки можуть брати участь у виборах керівника закладу освіти, бо згідно з цим законом керівник закладу вже не призначається районним управлінням освіти, а обирається на публічних виборах
Тетяна Трощинська: Ви сказали, що у виборах керівника школи можуть взяти участь батьки. Які тут можуть бути ризиків для батьків? Про що вони повинні думати, розуміючи, що відповідальність за навчання своїх дітей стає більшою?
Оксана Макаренко: Це нова культура, тому що багато років батьки були відстороненні від участі в шкільних освітніх процесах. Дитині щось навантажували у якості домашніх завдань в портфель, а вмієш ти вирішувати математику чи не вмієш, все одно мусиш працювати. Так само і з вихованням дитини – тебе викликають до школи і кажуть, що дитина погано поводиться, зробіть з нею щось, ніби є якась чарівна кнопка, яка зробить для дитини цікавим процес, який є незручним і нецікавим для неї. Тому очевидно, не можна обговорювати функції батьків та їхній вплив без змісту всього, що відбувається у школі.
Сам рух реформи – на те, щоб батьки мали можливість обрати для себе зручну форму участі допомоги школі. Можливо, хтось захоче брати участь у тендерах по вибору харчування у школі. Можливо, хтось захоче запропонувати якісь цікаві уроки поза обов’язковою програмою. Є ж батьки-програмісти, кінорежисери, які можуть прочитати цікаву лекцію дітям.
На наступний рік виділено понад мільярд гривень для закуповування нового освітнього середовища, це і електронні підручники, і парти. Вперше виділяються гроші на розвиток та ремонти
Нова школа буде не тільки передавати знання, туди закладаються принципи виховання на цінностях, здобуття навичок – комунікація, розвиток мислення тощо. Вчителів зараз будуть вчити по-новому.
Василь Шандро: Чи є механізми, які унеможливлять колекторську роботу батьківських комітетів, коли вони збирають з інших батьків на штори, туалетний папір, тощо?
Оксана Макаренко: Заборонити батьківські комітети не можна, але потрібно робити наступні кроки. І крок перший – наситити грошима школи для того, щоб не виникало таких проблем, коли школа недофінансовувалася. На наступний рік виділено понад мільярд гривень для закуповування нового освітнього середовища, це і електронні підручники, і парти. Вперше виділяються гроші на розвиток та ремонти. На жаль, ми зараз маємо ситуацію, коли немає культури взяти ці гроші у держави, багато видатків повертається на рахунки Держказначейства через те, що директорам було зручно просто зібрати гроші з батьків.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.