Чим відрізняється бандитизм із захопленням людей від тероризму?

Про це поговорили із кандидатом політичних наук, доцентом кафедри публічної політики та врядування Київської Школи Економіки Іваном Гомзою.

Іван Гомза: Тільки дії можна вважати або не вважати терористичними. Це не стосується вимог. Вимоги можуть бути абсолютно різного характеру.

Якщо у нас є ситуація, коли відбувається інструменталізація насилля – захоплення автобусу з автоматичною зброєю проти анонімізованих некомбатантів – це однозначно є терористичним актом. І тут абсолютно неважливі вимоги. Варто розуміти, що тероризм – це стратегія, до якої вдаються певні гравці, які хочуть досягнути тієї чи іншої цілі. Якщо в них немає можливостей, немає бажань, немає способів задовольнити ті чи інші свої цілі, вони вдаються до цієї стратегії.

Вимоги можуть бути якими завгодно. Можна подивитися на тероризм протягом всієї історії: були терористи, які намагалися знищити державний лад, були терористи, які не хочуть, щоб до них приїжджали мігранти, є терористи, яким не подобається, що жінки надто активно починають проявляти себе у різних сферах. Тобто вимоги в такому випадку нічого не означають. Є люди, які висувають вимоги без застосування насилля, тому вони терористами не будуть.

Є ситуації, коли треба звертати увагу на вимоги терористів, але це стосується соціології, особистої мотивації терористів. Та для того, щоб класифікувати акт як терористичний, нам на вимоги звертати уваги не потрібно, окрім визначення того, чи вони є політичними. У кейсі з Луцьком це однозначно політичні вимоги, тому далі можна час і зусилля на це не витрачати. Тут терорист висував вимоги до політичних гравців, хотів, щоб ті чи інші політики, починаючи від Порошенка, закінчуючи міністрами, назвали себе терористами. А значить, це вимоги, які мають політичний характер. Ця людина використовує тиск на суспільство в політичному контексті, який у нас є на сьогодні.

А якщо немає політичних вимог, якщо є тільки бажання, взявши заручників, отримати мішок грошей, то це не тероризм як такий. Потрібно, щоб була політична ціль. Якщо моя ціль – це мішок грошей і вертоліт до Панами, тоді йдеться про кримінальний акт і нічого іншого. Це нічим не відрізняється від банди, яка захопить людей і скаже, що нам потрібні гроші й ми зникаємо. Тобто якщо вимагають грошей, ресурсів чи того, щоб тебе показали по телевізору у вечірній програмі, це тероризмом вважатися не може.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS